Смотри на меня влюблённо, когда падают бомбы..

…Когда приходит зима,
Грозы и всё вероломно…

“Смотри на меня влюблённо,
Когда я смотреть не смею,
Когда ничего не умею,
Когда слишком всё больно.

Смотри на меня влюблённо —
Я просто хочу остаться,
Но будто не знаю, как
Быть, а не казаться…

Смотри на меня влюблённо —
Это всё — всё, что мне нужно,
Это всё, что мне сейчас нужно,
Всё, что мне теперь нужно,
Всё, что мне будет нужно —
Всё…”

Не перестаю дивуватись, як часом текст синхронізується з якимось внутрішнім станом. І в тобі воно саме так і живе.

Як і в тексті, відчуття що це саме те, що мені зараз потрібно. Оця от емоція. Направлена не на творчість, не на фізичну частину. Не особистість? Де ж вона там…

Є розуміння, що запас енергії доходив кінця. Ситуація навколо вкрай важка, якщо бути об’єктивним. І ти не знаєш, де впаде наступний дрон. Саме тому я намагаюсь відволіктись у всьому – творчості, роботі, музиці, думках, людині.

“Смотри на меня влюблённо —
Самое ценное это,
Самое ценное у меня —
Ничего ценнее нет, и
Смотри на меня влюблённо —
Это мне так сейчас нужно,
И ничего, нет, не говори —
Глубже…”


Відкрийте більше з Notes 2.0

Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.

Залишити відповідь