Самопокращення

Помітив останнім часом, що коли пишу якісь записи у основний блог, типу останнього, намагаюсь якось “виправити” манеру написання. Перечитую, переписую, виправляю. Спроби навчитись доносити свої думки і інформацію у більш зрозумілій формі. Більш правильній? Можливо. З іншого боку, я не йду на якісь курси. Не читаю літератури по “правильному написанню”. Бо на мою думку це саме “правильне написання” є “сухі” тексти. Коли все вірно, але чогось немає. Чогось свого.  І от, якщо так подумати, це саме “своє” в кожного…ем…своє. Тобі або подобається манера написання, або ні. В якомусь сенсі, мені важче українською доносити всі ті думки, що в мені є. В тій формі, в якій я це бачу. Навіть гра слів не та. Точніше фрази часто ламаються.

Здебільшого, “мої читачі” це або знайомі, або ті, кому потрібна технічна інформація. Обидві категорії отримають інформацію в будь якому вигляді, тож…

Мабуть, тут більше перфекціонізму. Просто хочеться, щоб все виглядало так як ти собі уявляєш..