Творчий зріст..

Цікаво дивитись свої записи, що робились 6 років назад. Пости про музику, про ігри. Технічні статті туди ж. Навіть коли була лажа з картинками – я їх додавав в старі пости і не перечитував, а зараз, всеж, пробігаю очима..бачу те смішне виділення абзаців, та й загалом, як було написано…цікаво бачити, як змінюється твоя манера написання одних і тих самих речей. Підхід змінюється. Ти починаєш більш досконало робити свою справу. Це не ті речі, на котрі ти вивчишся в інституті – це те, що отримуєш з досвідом.

Технічно в моїх текстах і постах безліч косяків (і тих що були, і тих, що зараз є), але тексти все одно мої. Зі всіма моїми і їх косяками… 🙂

Люди у задумі…

Бувають випадки, коли зі 101 разу щось знаходиш, так і тут…іноді зустрічається те, що хочеш слухати по колу, раз за разом. +1 колектив? Можливо

“Маленький хлопчик калачиком,
Скажи, а в мене який синдром?
Скажи як є, скажи “тру”:
Коли я вперше напівпомру?
Маленький хлопчик, ти тут, ти є!
У тебе тіло – воно гниє,
А в мене перший літак до США,
І збоку трохи гниє душа.

Люди у задумі,
Люди-сади, люди-статуї.
Нам би лягти, а вам встати би.
Люди-вірші
Знають більше…”