Все що у мене росте на городі –

Ненависть до російських уродів
Наче і не такий я злий, вроді
Добрив наклав. Наклав, так що й годі.

Лють най росте, росте дуже рясно
Кожен москаль – хай подохне завчасно
Десь за порєбріком в пеклі згорить
Нє..й у полі українськом гніть.

(с) хлопчик Руся, 32 рочки…

Отожбо…

Вчора у нас був антівоєнний постік, а сьогодні цілком воєнний піз…айладно…дєць…

Власне, як пишеться цей пост?

Приблизно отак…підключено старенький ноутбук, що використовується під відеоспостереження. Клавіатура від компьютера, бо ж ноутбук без неї. Світло, що зверху, зроблено з фари від велосипеда, дешманського штативу і літієвої батареї ємністю 5000 mAh, що валялась від чогось. До речі, вже працює з годин п’ять поспіль і норм. Сам ноутбук живиться отакот

Тобто від батареї ровера, до котрої підключено перетворювач 36-12. Але цікавіше живлення самого ноута

НРшний блок живлення, котрий живиться від 12 вольт прикурювача, котрий вставлено у НРшний перехідник, котрий приєднаний до…ще одного перехідника, котрий вструмлено вже у третій перехідник. Легше легкого 🙂

В певному сенсі, для мене це зараз романтика. Не відсутність світла, звісно ж, а те, що щось придумується находу з того що є. Хоча…загалом досить попсово. В мене є паяльник від ЮСБ (як виявилось, дуже непогана штука), купа акумуляторів, перетворювачі всякі, батареї від роверів, врешті решт.

Загалом, в мене не гірший варіант. В іншому…я живий приклад електро-нескоренності – рішення знайдуться на всі питання…було б бажання і здоров’я…

Будемо об’єктивні

В широкому сенсі, війна – це не про захист чогось. Це про порушення твоїх прав і свобод. Тобі затикають рота – щоб ти не казав те, що “не слід казати”. Тебе видирають (якщо так буде угодно) з “богом даного життя”, і лишають єдиного права вибору – вбивати когось чи ні. Тобі кажуть, що ти маєш захищати землю, котра, здебільшого, тобі не належить, бо ж я не пам’ятаю, щоб хоч якийсь клаптик землі був комусь відданий, а не придбаний кимось за гроші. Якщо ти намагаєшся врятуватись всіма доступними тобі методами – ти вважаєшся колаборантом і маєш бути засудженим.

Яка б сторона конфлікту до тебе не зверталась у ситуації, в котрій ти не винен – тебе заставляють робити речі проти твоєї волі і твоєї віри.

В ситуації, коли мені б сказали в когось стріляти – я вистрілив в того, хто мене хотів заставити це зробити, а потім застрелився сам. Тому що ніхто не має права вказувати що робити тій чи іншій людині.

Є території, країни, віросповідання, океани, звірі, всесвіт. Є оверхдохріна речей в цьому світі. Вони змінюються. Зникають. Виникають. Це все залежить не від однієї взятої людини. І я довго не міг зрозуміти, що ж мене бісить в цій всій ситуації. Чому ж я не можу радіти як всі, чи вболівати як всі, чи ще щось робити як всі роблять зараз навколо. Мабуть, тому що я не хочу бути як всі. Я не намагався з’їбати з країни чи з дому. Ховатись від когось. І якщо хтось прийде до мене додому і спробує мене вбити – я буду мати таке саме право вбити його. Але це локальний конфлікт між кимось і мною. Як той, коли на тебе нападає вовк, наприклад. І або ти або він.

І тим менше я розумію, чому хтось вказує мені – вбивати когось чи ні. Це має бути виключно моє право і мій вибір.

Ми пишаємось, що у нас буде найбільша армія у Європі – ок. Але, якщо подивитись з іншого боку, це також найбільша кількість вбивць. І коли у сусідів собака загризла дитину, а у самої собаки були цуценяти – ти все одно задаєшся питанням “якщо вбила мати, чи вб’є когось і дитина, котру народила ця сама мати?”. Це як дозвіл кожному володіти зброєю. Є два варіанти розвитку подій – або всі будуть один одного стріляти, або всі будуть боятись один одного. Але завжди є така річ як “п’яна компанія”. Котра завжди змінює правила.

І мені здається, що оце саме сприйняття ситуації з різних боків колись мене знищить.

Має здаватись, що після війни ми будемо у більш беспечному місці. З одного боку це так. З іншого…

Ps приберіть війну/сторони конфлікту і задумайтесь над тим, що ви стали радіти масовим смертям. Хочу викреслити зі свого життя “радість” від смерті. І, так – горіти в пеклі тим, хто ракетами вбиває наших людей. Я від того не відмовляюсь. Просто мені здається, що дивно радіти чиїйсь смерті…

Військові рейки

Цікаво, що у своєму міні-світі, в мене є навіть свої “військові рейки”. Тільки вони дещо про інше.

Вчора Сашка сказала про те що зі світлом будуть проблеми – ок, забив на гроші взяли у розстрочку генератор. Як показує досвід з тим що їх вже немає – не дарма. Суть до того що тільки в Алло’шці на них була розстрочка. Сьодні Сашка каже, що завтра там щось будуть відключення, і кажуть економити – я вже бігаю пів ночі, згадую всі павербенки (ніт, ви не зрозуміли, навіть не покупні. Я сам собі роблю павербенки з акумуляторів що були в наявності), думаю які ще можу скласти. Благо свого часу (не знаю нащо, от чесно) замовив з китаю перетворювачі 12-5 Вольт для того, щоб з моїх павербенків можна було і 12 Вольт використовувати і 5 Вольт для зарядки телефонів. В свою чергу 12 Вольт то було для світлодіодної стрічки (я робив якось кольорову підсвітку для фото). Більш того, в нас навіть на кожному ровері (буквально, на всіх чотирьох) є перетворювач 36-12-5 Вольт для освітлення і зарядки телефону. На Сашкіному ровері можна підключити навантаження до 300 Вт, якщо не помиляюсь. Більш зрозуміло – десь сидячи в лісі я можу від батареї ровера заряджати ноутбук. Ну, або ж підключити проектор. Але мова не про те.

Одні павербенки заряджаю, інші роблю, курю інформацію стосовно автомобільних акумуляторів, роздумую наскільки воно треба (загалом, якщо думати у бік соняшної панелі, то треба, бо ж нею краще заряджати щось типу автомобільного АКБ). Вже можна подумати, що я готуюсь до ядерної війни – а ви не думайте, я вже давно готовий! (жартую). Якщо думати про те, що світла може не бути часом – немає сенсу з морозилки. А якщо так, то треба вирішити куди і у що переробити наявні запаси продуктів. У сусідів відносно нещодавно “смішна” історія була. Про те як робили запаси з м’яса, потім кілька днів не заходили у літню кухню, і…виявилось, що морозилка не працювала кілька днів. То я вам скажу, запашок навіть у нас стояв той ще…два дні ходив шукав, де і який котик іздох…

Вчора, коли наслухався Арестовичів і інших, сиджу такий і думаю “ну і дурень я…нащо я брав той генератор? Он жеш і противодронні пушки дають, і загалом ППОшки…” – сьогодні я задумався “ну ок. Дають. Три збили – одна долетіла. Звідки ти знаєш, куди саме воно долетить?”. Я хочу бути готовий тупо до всього. Це не паніка, це бажання створити максимально комфортні умови для себе і найближчого оточення. Типу я не впевнений, що у сусідів буде можливість дістати генератор – то хоча б зарядити павербанки, телефони, якийсь там аккумулятор автомобільний – буде можливість і від нашого. Якщо буде зовсім срака у тих хто у нас з Одеси – теж є варіант приютити, розмістити, теж будуть потрібні умови. В певному сенсі я думаю не за себе, я думаю за всіх. Щоб у нас було тепло, світло, вода, можливість приготувати гарячу їжу. Не знаю що буде, і розглядаю всі варіанти що можуть бути. Генератор ок – а не буде бензину? А його явно буде чи не вистачати, чи мало, чи дорого. З одного боку воно все лягає на мої плечі, з іншого…є багато людей, тих же сусідів з Одеси, в котрих нікого нема. У одних рідня в рашці, у інших (га-га), в Білорусі…з наступного місяця, мабуть, зніму оголошення з паркану про продаж будинку. Бо головною ціллю буде пережити зиму нам і тим кого знаємо. А там буде видно..

Сьогодні ти граєш джаз…

..а завтра закінчились генератори. Буквально, самі гляньте:

Ще й ціна вказана на 3000 дорожче…загалом, часто буває так що я якусь дурницю купляю і воно доречно. А тут ось. Завтра, мабуть, зовсім по магазинах будуть сови у-укати…