Категорія: Творче

No Way Out

Це третя творча робота на пісню гурту Halflives і, що важливіше, третя робота на пісню з альбому “How Much a Heart Can Take Before It Breaks”. В мене була мрія зробити по роботі на кожну пісню з нього. Продовжувати читання No Way Out

+-

В дитинстві, іноді запитуючи “Як твої справи?” люди відповідали “плюс-мінус”. Це означало що в житті відбувається щось добре, щось погане.

Зараз в моєму житті багато чого пов’язане з електрикою (загалом, від електрики залежить моя можливість працювати і до мене їде електричний триколісний вантажний скутер), але через обстріли ми вже кілька днів знаходимось без світла. В моєму випадку все не настільки погано, бо я підготував “грунт комфорту” ще задовго до війни. І тому в мене будинок, здебільшого, живиться від батареї електровелосипеду. Які я нещодавно зібрав. Але в інших людей все гірше, подекуди хтось пише що люди “планують виїжджати”, але я думаю що то більше чутки, бо хто хотів виїхати – вже встиг.

Тому сьогодні це – моя творчість. Тому сьогодні в мене новий малюнок на собі…

Чом би й ні?

Мені не дають спокою слова Вінні про те, що її лякає моє хобі “переодягання в жінку”. Я пояснив їй і ми зрозуміли один одного, що це не є хобі в переодягання, а про створення образу, який я використовую для зйомки. Тобто мені потрібна модель – і я нею стаю. Але внутрішні “інь-янь” постійно чимось незадоволений, так сталось і тут, коли я вчора лежав у ванній після творчості і думав над тим, що…я терпіти не можу свої брудні (після роботи) руки.
Я відчуваю себе якимось мужланом, котрий ходить у рваному одязі, постійно п’яний, брудний. Внутрішньо мені стало гидко від розуміння, що я не можу зробити так, щоб після роботи я був “гендерно нейтральним” – тобто простим чоловіком з просто чистими підстриженими нігтями. І я пішов від зворотного – якщо є те, що видає в мене “надто чоловіка”, слід щось протипоставити йому. Тому вирішив спробувати фарбувати нігті. Не в тому сенсі, що робити манікюр, фарбувати все в якийсь один колір. Ні. Мова про декорування. Сьогодні, як приклад, я нафарбував по половині двох нігтів на кожній руці. Бо мені здалось цікавим, що воно буде виглядати з одного боку пофарбованим, з іншого “з відтінком” того що я десь тріснув по пальцях молотком, і ніготь почорнів.
Це не означає, що я постійно і кожен день буду видумувати щось нове – ні. Але якбо буде виникати бажання, чи ж буде якась ідея дизайну – я буду її втілювати. Бо це я – це частина мене.
Все частіше нагадую собі Діззі з Гілті Гір. Навіть була думка зробити татуювання саме з нею, на одній половині крила там де Некро написати “Сейнт”, на іншій з Ундіню – “Креа”. Хто зна, можливо колись…

Загалом-то, воно працює…

Правило “не їж там де сереш” змушує розділяти блоги, бо ж десь треба писати думки про те, наскільки виправдовують себе ті чи інші речі. І…постінг на Реддіт виправдовує. Опустимо історію про “ефект Реддіта”, але це досить непоганий метод для отримання аудиторії на сайт. Особливо коли розміщуєш свою ж творчість по тематичних сторінках.

Взагалі-то така “реклама” у багатьох спільнотах заборонена. Типу тебе банять, якщо ти розміщуєш контент, коли в профілі вказана хоч якась адреса. І ніхто не дивиться на те, що це не має ані прямої, ані іншої монетизації. Ну…принаймні, мені поки що моя творчість не принесла якогось доходу 🙂

Було б круто знайти “творчих друзів” з різних куточків світу. Можливо це б полегшило переїзд кудись. Хоча про це ще зарано говорити. Але все може піти швидше ніж думалось, бо ніколи не знаєш що буде завтра…

Вибірковість

Мені подобається розфарбовувати свої роботи. Створювати з двох щось третє, нове…це один з прикладів… Продовжувати читання Вибірковість

Привіт, творче вигоряння!

Вигоряння, це коли ти їдеш у ліс, береш із собою 2 камери, 3 об’єктиви. Приїжджаєш. Дивишся на ті соснові шишки і…розумієш що забув вдома бажання фотографувати. Це спустошення важко якось обмалювати чи помітити. Але воно є. Воно в тобі. І ти його бачиш в небажанні щось робити. Та є рецепт. Треба знайти те, що тобі подобається саме зараз. І з того почати.

З того і почну…

По Дратувати

До речі, пам’ятаєте те моє дивне фото? Ну…оце

Так от. Кинув його в один конкурс, і..

Від першого місця я був далеко, але…575 з 866 теж непогано. Часом був в перших 400. Непогано, як для дивака і першого такого досвіду. Далі буде..

Важко сказати, що..

..мені подобалось більше в той час..
..моя “диба”, знімки, які робив тоді ще Panasonic GX7, або ж…творчий підхід. Ця “диба” була створена тоді щоб підвісити ті самі диски і…грати-грати-грати…отримувати різні дивні знімки у грі дзеркал і світла. Смішно, але я давно не відчував себе настільки близьким до того, щоб знову почати експериментувати з фото, як зараз. Закрити питання по будинку, з’їздити в Одесу, і…думаю, що ця зима дасть неабиякий творчий поштовх. Бо є ідеї і є можливості. Більш того – є бажання. Тож…