..я задаюсь питанням, чи це не просто ще один досвід, коли тобі цікаві були відносини, а людині…”як би відносини” і не “як би натхнення”. Але хибною буде кожна з цих думок.
В загальному, це як прийти в наркопритон, і сподіватись що якийсь з наркоманів, дійсно, вирішив перестати приймати речовини. Себто не там ми шукаємо те, що нам необхідно. Але прямі питання, які я так люблю задавати, знову приведуть в населенний пункт “Фіаско”.
Якщо це виявилося б дійсно таким, я б не хотів закритись в собі ще більше. Я б не хотів тих думок, від яких я втікаю. Бо чийсь дофамін може, цілком, закінчитись чиїмся суїцидом. Якщо перегнути палицю і переграти в ігри. Тому дурне, мабуть, було взагалі з кимось знайомитись на майданчиках, знаючи попередній досвід.
До реальної зустрічі все віртуальне. До реальної зустрічі все не має значення. Сказане, зроблене. Просто тому що ти завжди лишаєшся “одним з”. Ти ніколи не знаєш, одним зі скількох. Але чи так це важливо? Я чітко виділяв і відділяв собі людину, всім іншим кажучи “тільки дружба”. Навіть зараз, тут, в профілі, ви побачите в мене в описі тільки пункт “Дружба”. Бо таке моє сприйняття.
Час покаже. Не хотів би вірити в повторюваність досвіду. Бо втомився від нього.
Відкрийте більше з Notes 2.0
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.