..потратити трішки грошей і полежати в ванній..
Помітив дві речі. Перша це те що часто використовую словосполучення “коли переїдемо”, а друга що став рідше його використовувати. Бо ж…загалом, хто зна що завтра, та й в цілому. А з моїм єврейським щастям отримувати від життя наганяй, то й зовсім…так от.
Написали мені позавчора добрі люди по комплекту відеоспостереження. Спитали, чи зможу зробити знижку (а там ціна і так 1800 стоїть і комплект з нюансом). Спочатку перепитав, чи влаштує ціна у 1500, а потім подумав…і ще раз подумам…і ще раз…і вирішив що якщо військовим і у військовий час, то можна й просто відправити. Мене перепитали чи потрібні документи, але я не те що їх не спитав, а ще й запропонував відправити ще один повністю робочий комплект. Результат?
Обидва комплекти вже у хлопців, по отриманню відчитались вище. Радість.
Чим більше ти якось так допомагаєш військовим, тим більше фрази про “коли переїдемо” звучать якось більш живо і реалістично…я не герой, і род діяльності зовсім не геройський, та й загалом. Але приємно відчувати, що ти є частиною того, що не те що наближає перемогу, але, хоча б, може врятувати чиєсь життя. Це вже того варте…
Відкрийте більше з Notes 2.0
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.