“Не для молвы, что, мол, чудак…”

..А просто так, а просто так..

Мабуть, я найдивніший кадр, котрий під час війни сам пішов у військомат, щоб…отримати повістку. Чисто технічно я живу за три-дев’ять земель від місця прописки, і які взагалі були шанси її отримати офіційно? Тож…хай лишиться тут, як приклад дурості того, що нічого страшного в цьому немає.

..і ніхто тебе не затягує в машину…і ніхто не лупить тебе дубинками. Більш того, навіть питання про “дєвибилі86лєт” ніхто не задав, хоча за фактом моє тимчасове посвідчення було дійсне до лютого 2017, тож…ввічливо все пояснили, що від мене треба, де куди і з чим бути.

Загалом, я якраз і не люблю вирішувати якісь прострочені питання через те, що на мене обов’язково мають кричати в дусі “вичьтособіпозволяєтє”. А тут і за штраф не почув і в цілому.

Мабуть я той самий кадр, котрий виходячи з військомату побажав гарного дня. Бо ж як до мене відносяться, так і я…


Відкрийте більше з Notes 2.0

Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.

Залишити відповідь