Одна з речей, котру я полюбляю робити, це аналізувати. З’ясовувати що і через що відбулось, послідовність, першопричину. Доходити до якоїсь певної “істини”. Мені хотілось написати про неспроможність розуміти вчинки тих чи інших людей. Тобто що ними керувало чи ще щось. Чому люди роблять так, а не сяк. І раптом я зловив себе на думці, що я не хочу когось аналізувати. Приблизно так само, як в мене не виникає бажання останні тижні піти з камерою і щось познімати – мені не цікаво “як” і “чому” відносно когось.
З часом ти не починаєш звикати до війни, з часом тобі, скоріш, просто стає байдуже. І якщо твої короткочасні плани не можуть так чи інакше реалізуватись – тобі стає все одно на все інше..
Відкрийте більше з Notes 2.0
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.