Нушож…

Я, все ж таки, “ввімкнув” типового себе. Істеричку? Можливо. Са? Навряд чи. Але, в будь-якому випадку я це я.

Тож, чи буде це фінальним видаленням акаунта в тій соцмережі? Певно, що так. Я втомився. Я не хочу “злітати”, не хочу комунікації, не хочу перевіряти хто і що, постити всяку фігню і в цілому. Це той випадок, коли цей досвід буде викарбувано в мене на тілі, бо я вирішив зробити татуювання. Яке? Ну…”I will run and crawl. I’ll be standing tall”. Це те, що я давно хотів зробити, але не наважувався. Але зараз зрозумів, що ця пісня просто про мене…

“What have you done here? I shed all my tears
My cold heart left in a dead world
I survived alone, I survived alone
Look at my scars now and then realize
It’s so hard not to break and fall

I’m singing to a new moon
Better off, better off alone

Now don’t try to help me
I can face my own
Woah, Woah
Now don’t try to catch me
I’m just like a lone wolf, wolf”

Я втомився і не хочу шукати людей, “схожих на мене”. Бо схожі на мене люди роблять мені завжди неприємно. Боляче? Ні. Саме неприємно. Бо я не хочу думати про те, що хтось мені цілеспрямовано чи випадково може зробити боляче. Мені не подобаються тези, котрі люди в таких ситуаціях мені завжди говорять. Бо вони направлені не на щось…комфортне. Вони вибірково неприємні. Тобто коли ти не намагаєшся зробити цілеспрямовано боляче, але, в той же час, ти не обмежуєшся кількома словами, котрі…зведуть це все в нейтралітет. А розкрито проговорюєш своє відношення. Візуально це нагадує кошеня, котрим тичуть в його какашки, хоч і людина могло цього не бажати робити і в цілому. Але так воно відчувається..

Чи варто було на щось сподіватись? Ну…Коли людина в один день каже одне, а в інший інше…коли каже “ти маєш бути відкритий”, а потім “…ой…” – це якось так…не вселяє в тебе надію. Чи потрібна була тобі надія? Ні. Ти хотів просто емоційно відкріпитись від людини. Але що вийшло то вийшло. І ти не хочеш більше спілкування з нею. Ти не хочеш показати слабкість і видалити людину, тому ти просто видаляєш місце. Бо ти не хочеш бути його частиною, якщо там є ця людина.

В загальному, мені треба більше вільного часу. Для себе, для роботи. Я маю піднятись над всім цим лайном, що мене оточує. Стати на ноги. Ось що мені зараз важливо. Не люди, яким я не потрібен. В мене є Деві, і там є люди, котрі мене люблять.

З собою звідти я забрав одну людину. І вона цінніше за це все…