А ти так боялась поту, а я так боявся валіз…(с)Хливнюк
Задумався над тим, що чисто фізично, “цнота” була втрачена значно раніше.
Справа в тому, що в мене таке сприйняття, що більш інтимними є речі типу чиєїсь творчості, думок, а не щось, що має слово “секс” у собі. І от якщо згадати, що колись я віддав свій щоденник людині, котра його прочитала, можна сказати, що (з мого розуміння) тоді я і втратив цноту (рукалице). Причому в насильницькій формі…
Комусь буде смішно, але, з іншого боку – як звичайний насильницький досвід (сексуальний) у людей, так і цей у мене – лишили в голові шрами. “Білизну” з того досвіду я зберігав ще пів життя. Не дуже розуміючи, нащо.
Як прочитав нещодавно у Тамблері, насильство це не про статевий досвід. І це якось інакше дає можливість подивитись на певні ситуації..
Ps ото мені після таких записів ще скаржитись, що мені додаються всякі “сексуальні дівчата” у Тамблєрі…
Відкрийте більше з Notes 2.0
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.