Пам’ять дивна штука…

Я не буду…ну от, слово забув. Я не стану ображатись, якщо хтось про щось відносно мене забуде. Бо я сам навіть не пам’ятаю, коли у племінників і в кого саме день народження. Чи важливі ті дати? Чи важливо пам’ятати, в якому саме місяці і якого числа не стало тата? Чи важливо пам’ятати вік своїх батьків? Чи знати його? Я задаюсь цими питаннями кожен раз і кожен раз в мені відзивається одне “треба” і одне “нащо”. Гугл, ок! Я не прив’язуюсь до людей так сильно, щоб пам’ятати дати. Ні до кого. Знаю дні народження основних членів сім’ї. Живих, принаймні. Мені цього достатньо. В іншому…

Мабуть, якщо ти не вкладаєш щось у той самий день, ти й не запам’ятовуєш його…26 серпня легко запам’ятати. Бо в один день не стало дитини і народились коти. Бачите – я легше запам’ятовую дати, коли когось втрачаю.

В мене є такий не те “гімнюк”, не те “цинник”, котрий ще краще розквітає коли я сиджу на заспокійливих. Зараз мені не до свят. Ані до 8 березень, ні до днів народження, ні-до-чо-го. Тому що я зламана машина, в котрої енергії вистачає не піти і не кинутись під потяг. Тобто реально, їду вчора, а в голові “ні, Русь…не слід вивертати руля. Ця машина так повільно їде, що максимум пару кісток зламаєш”. Це моя реальність. Не заспокійливі, не суіцидальні натяки, а просто стан людини, котра заїбалася. І енергії вистачає на якісь мінімальні прояви вижити, поки або стан не стабілізується, або поки життя якось зміниться. Мабуть це депресія. Мабуть вона викликана тим, що мені набридло лікуватись без явних результатів. Мабуть мені набридло обмежувати свої рамки життя, і набридло радіти “тому що є”. Мого сорому все ще вистачає щоб, хоча б, не описувати всі ті фізіологічні процеси, що зі мною відбуваються, але повірте – там симптоми 70-річного дідугана.

Цей світ, котрий є мій, живе в площині, коли тобі нема сил і справ ні до чого. І ні до кого. Ти маєш бути добрим. Добрим чоловіком. Добрим продавцем. Добрим братом. Добрим сином. Добрим дядею. Добрим…ваш варіант. А вистачає з цього всього списку лише на “маєш бути”. Другом ще…маєш бути добрим другом. Олексію зараз це вдається значно краще мого…


Відкрийте більше з Notes 2.0

Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.

Залишити відповідь