Ще кілька поворотів – замкнеться коло знов..

..ні ви, ні я не проти, але, ні слова про любов!..

Спочатку я подумав, що воно в мене спливло в площині фільму, але ніт. Мабуть ні. Заглиблюючись в себе, я розумію, що це про жінок близько 30-40 років. Бо ж…

“Ми обігнали світло,
Ми обдурили час,
В очах у Вас помітно,
Що все це не про нас.
Ще кілька поворотів –
Замкнеться коло знов,
Ні ви, ні я не проти,
Але, ні слова про любов!
Ні слова про любов…”

Мені завжди цікавило, що я шукаю в спілкуванні? Чому воно, здебільшого з жінками? Бо легкість? Можливо..а як ні? В чому причина спілкування, чого ти шукаєш в спілкуванні? Але також виникає питання, чого шукають вони. Що цікаво їм? Чому саме з чоловіками? І я думаю, що для чоловіків і для жінок це спілкування про різне. Чи можна сказати, що для чоловіка кожна жінка, з якою він спілкується, сприймається потенційним партнером? Думаю так. Не в останню чергу тому ти можеш сприймати критично питання дітей, котрі в когось народились чи є. Тобто біологічно твоє внутрішнє “я” каже “це не варіант”. На цьому і заснована наша реакція.

Якщо дивитись крізь сексуальність, тобто сприймати кожну іншу людину як потенційного сексуального партнера – то для мене тут теж виникає певна дилема. Бо як людина, яка вважає себе гендерно нейтральною – я б мав (чи вірніше казати ми/вони мали?) відноситись приблизно однаково у спілкуванні до чоловіків і жінок. І тут, мабуть, доречно згадати спілкування з Аароном, бо воно більше про ось це от. Ти кохаєш людину і тобі з нею цікаво спілкуватись не дивлячись на стать. Мова вже не йде навіть про творчість, котра у вас обох. Але повернемось до жінок.

Я не думаю, що в кожному співрозмовнику вони бачать потенційного сексуального партнера. Бо для жінок є, дещо, більше критеріїв відносно людей, які їх можуть сексуально цікавити. Більша вибірка. Але жінка хоче, щоб її бачили єдиною. Щоб нею захоплювались. Не так важливо, чи ти її кохаєш, чи ти маєш якісь свої цілі – їй головне щоб вона бачила себе на окремому місці. Я навчився цим користуватись, бо в той же час ти отримуєш зворотно те, що потрібно тобі – спілкування з людиною, яка зацікавлена в тобі. Грець з ним, що ця зацікавленість базується на внутрішніх хімічних процесах які відбуваються поза розумінням цієї самої жінки. Але ж…

“..скоро прийде ранок
Зненацька, як завжди,
І знов сніги розтануть –
Буде багато води…”

З віком у людей втрачається щирість. В них є сім’я, діти, друзі, свійське життя, збирання на свята і інше. В них є певна схема, в якій немає вас. Тобто ви в ній фігуруєте виключно як така собі спеція, котра стоїть на поличці і чекає свого часу. Страва може готуватись і без неї, але з нею, часом, краще. Але моя проблема в тому, що я шукаю, здебільшого, саме цю щирість, яку знайти в людях неможливо, бо їм це не потрібне як характеристика.

Що є моя творчість? Можливо, це і є спроба створити ту “ідеальну” особу, яка б поєднувала в собі риси обох гендерів, при цьому без мінусів обох з них. Можливо саме тому я Sa Crea. І це була не випадковість, а шлях, до якого ти маєш вийти.

Яка моя думка на зараз? Мабуть, я починаю більше розуміти партнерські відносини між чоловіками, ніж класичні відносини чоловік-жінка чи жінка-жінка. Чому? Тут можна написати окремий допис на цю тему. Може якось і зроблю. Що ж до miss…

“Послухайте, Mіss,
Можливо,
Ми знайдемо компроміс?
Дивіться,
Я співаю Вам на біс,
Ну, послухайте, Mіss,
Це для Вас!
Послухайте, Mіss,
Можливо,
Ми знайдемо компроміс?
Дивіться,
Я співаю Вам на біс,
Ну, послухайте, Mіss,
Це про нас!”

Ps я думаю, що Miss тут не відносно жінки, а мова про щось втрачене (від missing)