Твої очі – мій струм…

433
#музика

“Я з тобою у комі
Твої руки мій сум
Я з тобою у комі
Я відходжу до сну
Ти мій важкий наркотик
Ти мій сонячний глум
Я з тобою у комі
Твої очі – мій струм”

Боже, за що мені стільки сумних пісень?

6dbe2b9a304b5e81134e78a3b9512d29
#музика

Я зрозумів, що я в них знайшов…це такий-собі жіночий україномовний Orange House…коли все депрово, але ти бачиш це інакше, по-своєму 🙂

“Лягай мені, німина,
Тихо на коліна.
Тиждень-другий і землі
Піде з рота піна.
Вийдуть з дому двірники –
Стануть гарувати,
Але марно – все одно
Будем зиму, будем зимувати!”

Всі твої листи….атата :)

let-min
#музика #всітвоїлисти

Чудово іноді знаходити щось нове серед чегось старого…ух! 🙂

“Поки з армії я ще не повернувся,
Казала ні в кого я не влюблюся
Писала цитати чувіх-феміністок
І втікла в Єгипет з баскетболістом…

Ай-яй-яй-яй-яй-яй
Як дурний – то вигрібай!
Ай-яй-яй-яй-яй-яй
На, получай!

Всі твої листи – то є макулатура
І ти мені не дівчина, а просто шмата
Вся твоя любов – то є чиста халтура
Хоч викинься з вікна – я не буду страждати”

“Гидка, ніби горілка, зброя невдах”

1119641868_w640_h640_vinyl
#музика

Таки мабуть з “Середнього віку” для мене з’явився цей колектив 🙂

“Не бреши, будь-ласка, не бреши…
Не бреши мені… Я один із тих,
Хто побачив сенс виправдати все
І впав до брехні. Але більше ні,
Не бреши мені… Не жалій себе…
Бо сказавши «А» все одно колись
Скажеш гірке «Б» – і немає тебе.
Не бреши собі… Не врятуєш так
Білий наш літак крилами на схід
Тільки без брехні…
Все, що маєш ти — твоя чистота.
Не продай її, я благаю, ні!
Залишайся так…

Гнучка, немов гілка
Хитка, немов мій дах
Гидка, немов горілка
Зброя невдах
Гірка, ніби зрада
В голову ніби цвях
Ламка, ніби Лада
Твоя мені брехня…”

“Я – патріот своєї планети!”

Актуально, хоть и не о том

“Я – їжачок, побачив сідниці оголені, оу,
Спроба деморалізувати насправді тупа провокація.
У відповідь лиш посміхнувся здивовано –
Якої від мене чекали реакції?..

Небо розірвано на дві частини,
А космос зачинений на шпінгалети.
Зафіксуй мою голову щільно,
Я – патріот своєї планети!”

Не сумуй за тим, що зникає назавжди…

Вчора було багато музики, а я її знаходжу і знаходжу. Тому цю кидаю сьогодні. Це, знову ж таки, той випадок, коли на ЄБ можна щось знайти цікаве. І чи варто казати, що цей колектив набрав майже найменшу кількість балів…

“Я злий через те, що в моїй голові,
Через те, що в твоїй голові.
Я злий через те, що вони, або ми,
Через те, що вони вірять ЗМІ.

Я злий через те, що вже мої турботи,
Танки, стрічки, флаги і квоти,
Політика, пропаганда,
Де ж мої гітара і ноти?..

Де вітер без пилу,
Світ без війни,
Сонце крізь хмари,
День там, де ми.
Тільки ми, тільки ми,
Тільки ми, тільки ми!”

Ви лише гляньте на цей виступ…хіба це не шик? Так, може не ЄБшна тема, але ж круто! 🙂

“Мила моя, так чи не так.
Коли нас двоє, вітер має інший смак.
Мила моя, в твоїх очах.
Досі є щось, що в мене зриває дах.

Не питай, що буде завтра.
Багато чого, зникає назавжди.
Ніч пролетить, змиє все зайве.
Не сумуй за тим, що зникає назавжди.
У-у-уууууу, у-у-ууууууу.”

І про котів…

Кому треба, той зрозуміє 🙂

“Де вони, де вони:
Тихі добрі слуги світлої моєї сторони?
Де ви, де ви?
Знаєте, мене обсіли леви.
Знаєте, тут,
Де я замітала – виступив бруд!

Де мої слуги? Де мої факіри?
Де мої змії? Де мої шкіри?
Демони-кати, демони-звірі,
Де вони, де вони засіли?”

Люди у задумі…

Бувають випадки, коли зі 101 разу щось знаходиш, так і тут…іноді зустрічається те, що хочеш слухати по колу, раз за разом. +1 колектив? Можливо

“Маленький хлопчик калачиком,
Скажи, а в мене який синдром?
Скажи як є, скажи “тру”:
Коли я вперше напівпомру?
Маленький хлопчик, ти тут, ти є!
У тебе тіло – воно гниє,
А в мене перший літак до США,
І збоку трохи гниє душа.

Люди у задумі,
Люди-сади, люди-статуї.
Нам би лягти, а вам встати би.
Люди-вірші
Знають більше…”

И все-таки он крут…

“You may believe me
Втрачаю розум
На край будівлі
Чомусь заносить
Занадто сильний
В твоїх очах
Я божевільний
Зриває дах…”

И только-только выпущенное:

“Згадуй…
Молоде вино
Дотики без слів
Ти брала в руки море,
А воно лишило лиш слід
Згадуй,
Як близько до зірок
Були наші дні
Ти закривала очі,
І бачила їх в мені”

Зы да-да-да, я могу вчера быть на Тараканах, а сегодня слушать лайт мюсик. Мабуть суть в тому, що мені в кайф сучасна україномовна музика в цілому. А коли людина ще й наживо може її виконати – як то кажуть, ван лав 🙂