От кидаєш людині посилання на Нотс, сам перечитуєш останній допис, і такий “гм…ну сексизм сексизмом жеш!”. І на подив так, він десь так і звучить. Це, мабуть, той самий випадок, коли, часом, я роблю дописи в Нотс видираючи щось з контексту. Контекст був в кількох дописах “до” в іншому блозі. Це є, як приклад роботи, в якій було трішки інформації про те, через що саме трапився цей самий попередній допис.
За останній час в моєму житті було кілька жінок, з однією з яких двічі відбулось спілкування (одне після відновлення), з другою це відбулось двічі. Але я бачу, що людина не змінюється. Не дивлячись на свій відносно юний вік, вона йде шляхом, котрий просто повторить шлях тієї особи, на яку і була зроблена “Choke Me”. Бо хоче відчувати кохання через біль. Тільки їй цей біль буде надихаючим, а для когось іншого він буде саме болем.
Взагалі я не погодуюсь з думкою, що є “енергетичні вампіри” і “ні”. Є дофіга різних варіацій на тему людей, які мають маніпулятивну поведінку, просто ти ніколи не знаєш, умовно, що “збуджує” клітини мозку людини. Я не дарма проводжу порівняння зі збудженням, бо так само як в сексуальному сенсі кожна людина збуджується від чогось свого – так само маніпулятивна людина отримує натхнення, користуючись тобою по-своєму. І повернулась вона, як я думаю, не через те, що щось лишилось. А через бажання знову відчути мій біль. Проблема в тому, що я змінив своє відношення до неї. І моя байдужість це все, що лишилось від тієї щирої закоханості в людину.
Я обіцяв що то будуть дві останні роботи по ній (насправді була одна), і так і лишу то, мабуть. І тааааак, я теж “фанат творчості на болі”, але, дякую, мені достатньо саморуйнування для цього, щоб не шукати його цілеспрямовано у взаємовідносинах з кимось.