Бабусин де Сервантес мав всі шанси стати першим, що я (спробую?) якось відреставрувати.
Ну…поки що то просто довести до ладу. Бо він мені подобаєцця. Свій хлопець. Просто трішки зашарханий…Я б хотів повернути вигляд деревини до…деревини. Хванєри до хванєри. Дзеркала до…дзеркала?. Покрити маслом з воском і буде щастя. Але думаю то далекі плани. Поки що хоча б просто почати використовувати за призначенням.
Хата (майже) холостяка вона така…дивна. Стеля чорна бо піч “задиміла” коли дядько топив її і…пішов з будинку. Хтось скаже – бруд. А для мене то просто “творча стеля”. Типу ви ще побачите не один знімок, де я це використаю як елемент декору. Як і старі шпалери. Бо для когось мрачняк – для нас то натхнення.
Так. А тепер точно треба їсти готувать…