Гіпотетично, я знайшов собі того самого друга, котрий “Человек 33 черты”…і ним виявився я сам. Мені достатньо того, що я сам для себе пишу. Сам для себе знімаю світлини. І, більше того. Я починаю ревнувати, коли щось або хтось руйнує цей зв’язок. Коли я чекаю чийогось “лайку” більше ніж натхнення для нового запису у блог – я просто йду з того місця, де я його чекаю. Коли я чекаю чийогось листа, більше ніж своїх думок відносно різних речей – я викреслюю того, хто має його написати. В певному сенсі, для мене стало небезпечним з кимось підтримувати стабільний зв’язок, бо він може знову стати тією причиною, через що я перестану з кимось спілкуватись.
Фактично, найближчою для мене людиною є Олександра. Далі йду я сам. Далі всі інші. І мені подобається бачити світ саме в такій площині. На жаль, при всьому моєму бажанні дарувати свій час і свою…най буде любов, я не зміг знайти людей, котрі були б варті того, щоб їм приділяти більше часу, ніж собі.
Тож, загалом я не проти, а може навіть дуже “за” з кимось поспілкуватись із повною зацікавленістю в людині і її історії, але відмовляюсь від відчуття “бодунчіка” після того, як моя зацікавленість втрачає межі..
Додамо трішки “непідсанкційного”..
Uncensored ^_^
Censored -_-
Я в школе так решил
Что когда вырасту совсем большим
Не буду тратить жизнь на дела
Что считаю скучными
Пускай другой идет на завод
Или слепнет в офисе
Жизнь слишком коротка
Чтоб ее про*бать как все..