Позначка: творчість

Тим часом, в паралельному всесвіті…

Я фз чи то успіх, чи, але..

Ще ніколи мої ноги не були так популярні ^_^

Взагалі, той допис був про використання зробленого самотужки засобу для латексу (для вдягання і блиску) за рекомендацією ChatGPT. І був більше про те, що дурний я купився на його рекомендацію))

Смішно, що дописи з вивіреними роботами збирають менше вподобайок (і це завжди), ніж знімок, який ти робиш як такий собі рофл. Шкода, що ця аудиторія цікавиться виключно конкретно взятим знімком, а не творчістю в цілому. Але…ми ж за просування? Ці вподобайки підіймають твій профіль вище, роблячи його більш впізнаваним. Тож іноді є сенс піти на певні жертви, аби здобути щось більше.

На тому тижні я заохотив нігтьових фетишистів, на цьому латексно-ножних. Хлопчик Руся, (майже) 36 рочків.

Не завжди шлях може бути прямим. Частіше він хвилястий. І я знаходжу себе в цих хвилях. Створюючи себе і світ навколо. Більшість творчості я тут не публікую, а хто знає де той знає. Сплив в думках вірш Якімова, котрий я тут згадував 7 років тому. Резонує.

“Вы не умеете хранить чужие тайны
Имена людей как карточки в колоде
Из-под полы в игре роняете случайно
И это шулерство, как будто, даже в моде.

Вы не умеете хранить чужие тайны
И доверяя вам
Очередная жертва,
Шажок навстречу сделает случайно
И будет вскрыта
Как письмо с конверта.

Читайте ж вслух,
Доходчиво и прямо!
И громко смейтесь,
Чтобы слышал каждый.
Вы не имеете хранить чужие тайны
А остальное, как-то,
Мне уже не важно…(с)Ваня Якимов”

+-

В дитинстві, іноді запитуючи “Як твої справи?” люди відповідали “плюс-мінус”. Це означало що в житті відбувається щось добре, щось погане.

Зараз в моєму житті багато чого пов’язане з електрикою (загалом, від електрики залежить моя можливість працювати і до мене їде електричний триколісний вантажний скутер), але через обстріли ми вже кілька днів знаходимось без світла. В моєму випадку все не настільки погано, бо я підготував “грунт комфорту” ще задовго до війни. І тому в мене будинок, здебільшого, живиться від батареї електровелосипеду. Які я нещодавно зібрав. Але в інших людей все гірше, подекуди хтось пише що люди “планують виїжджати”, але я думаю що то більше чутки, бо хто хотів виїхати – вже встиг.

Тому сьогодні це – моя творчість. Тому сьогодні в мене новий малюнок на собі…

На телефоні краще

Той випадок, коли знімок на малому екрані виглядатиме краще

Цей знімок це подвійна експозиція, зроблена на дитячу фотокамеру з термодруком. Точніше було зроблено два знімки поспіль, кожен з яких наклався на інший. Після цього знімок було сфотографовано на мій улюблений Панасонік і вуаля!

По Дратувати

До речі, пам’ятаєте те моє дивне фото? Ну…оце

Так от. Кинув його в один конкурс, і..

Від першого місця я був далеко, але…575 з 866 теж непогано. Часом був в перших 400. Непогано, як для дивака і першого такого досвіду. Далі буде..

Бізнес квітне

Якщо так подумати, в мене дивний пасивний дохід з блогу. Ну, або ж, з Ютубу. Тут коли як пощастить.

Справа в тому, що за останній рік до мене кілька разів звертались – хтось по ремонту стілусу до графічного планшета (з ролика на Ютубі), хтось по ремонту зубної щітки звідти ж. І от, якби не ці публікації, цього б відклику не було. Розмірковую – я вже продався, чи ще ні?..

Мабуть, слід розділяти відносно головної цілі. Моя ціль – донести корисну інформацію, з якою я стикнувся. Часом сам до неї ж звертаюсь. Як от коли ремонтував останню камеру – дивився по своїй інструкції, де гвинти приховані на ній. В іншому…мабуть просто приємно, коли до твоїх (не прямих) послуг звертаються.

Якщо виходити з думки, що кожна людина має свою специфікацію і напрямок роботи, мабуть мій напрямок це сфера обслуговування. Не в кафе, але по техниці. Найбільш вдало я себе проявив саме в цьому напрямку. Паралельно з цим напрямком йде торгівля. Хоча з моєю “соціальністю” то, скоріш, “метод від протилежного”.

Відчуваю себе конструктором, котрий лежить на столі, певні деталі напів-зібрані, інші лежать аби як. Лишилось це все зібрати до купи..ну от…знову музичний тріп…

“..Зібрати би до купи
Скласти з них мозайку
Але чомусь так тремтять руки..”

ви як хочете, а я пішов слухати…

 

Творчість проти ШІ

Зіткнувся з деякою часткою хейту щодо людей, які створюють свої роботи за допомогою ШІ і…задумався, а як я взагалі сам до цього відношусь?

Що таке творчість? У моєму розумінні творчість – це процес, під час якого ти своє бачення світу та речей втілюєш у чомусь, створеному твоїми руками чи іншими частинами тіла (опустимо абзац про генітальних художників, сьогодні не йдеться про це). У творчості ти можеш використати різні інструменти, які дозволяють тобі розкрити твою ідею. Тобто, чудово мати в наявності 5 різнокольорових ручок для малювання, але краще мати цілу палітру, яка дасть тобі більше градацій (“сірого”, ха-ха. Я знову в той же степ). Але де тут ШІ?

Сам я часто користуюсь різними фільтрами. Зокрема тими, що у камерах. Я навіть чітко розумію, що я можу в тому чи іншому вигляді отримати на тій чи іншій камері, а що ні. Для мене камери різних виробників це “різні набори фарб”, якщо так можна сказати. Я або заздалегідь знаю, який результат хочу отримати, або оцінюю виходячи з того, що маю на екрані до спуску кнопки затвора. Камери від Олімпуса мають у цьому плані “хитрий” режим, коли робиться знімок відразу з усіма можливими (або вибраними) фільтрами. Читерство, але що ж.

Чисто технічно створення контенту за допомогою використання ШІ не є створенням як таким, а здебільшого використовується первинний матеріал (що в споконвічному вигляді називається крадіжкою авторських прав, і не дарма на Девіанті є навіть пункт, який уточнює, що твої роботи не можуть бути використані в базах ШІ). Тобто, коли я створюю щось за допомогою своєї камери, нехай і з використанням фільтрів або ж з пост-обробкою в редакторі – я створюю початковий продукт. Вихідний код. Ті ж, хто може використовувати мою роботу і змінити її за допомогою ШІ є в кращому разі шахраями, у гіршому…людьми, які видають себе за тих, ким не є. Вони не є творцями, тому що суто технічно вони не беруть участь не у створенні оригіналу, не у створенні “плагіату” на тему оригіналу.

Кожен з нас може сфотографувати 151 кульбабу, розмістити ЇЇ у профілі, і вважати, що він великий фотограф. Що ж. Він зніме лише “ще одну” кульбабу, але вона все одно буде унікальною. Як і кожен із нас унікальний своїм зовнішнім виглядом, голосом, інтересами. А контент, створений за допомогою ШІ, це щось подібне до “овечки Доллі” (пошукайте в Гуглі).

Тому я не бігатиму по профілях і засуджуватиму людей за те, чим вони займаються, але й творчого підходу я в цьому, водночас, не бачу…