Насправді, ця історія х біткоїном, котра повторилася вдруге, лише свідчить про те, що для кожного є своє місце. І якщо тобі “не склалося” бути з золотою ложкою, і мова навіть не про велику спадщину чи багатих батьків, мова про певні знання чи напрямок, в якому ти можеш розвиватись, то ти ніколи не вилізеш за рамки, максимум, середнього класу. Просто тому що життя тобі не дасть цього.
Мабуть так, певним сенсом тут можна сказати, що це більше про питання долі. Але не долі, як чогось містичного, а реальності будення. Тобто, мені не дали знань в якійсь сфері, ті знання що я маю засновані виключно на інформації з мережі. Тож технічно я нічого не знаю і не вмію. І спроби щось капітально вивчити і зрозуміти марні, бо швидко забуваю те, що тільки що прочитав.
Мені завжди хотілось довести зворотне, але, мабуть, так і не вдастся це зробити. Чисто технічно навіть от зараз, маючи “шанс” заробляти 50000 а місяць, моє здоров’я сказало “ніт”, і його, раптом, почули. Тож списання лише питання часу, а 30000 бойових вже не світять.
Я завжди сподівався, що “будь в мене трішки більше грошей і я би зміг розкрутити ст, почати бізнес. І може б і зміг, але війна, не в останню чергу, стала причиною, коли попит впав, і ти залишився в тій самій реальності, що і “до”.
Ця ідея переїзду, певним сенсом, про спробу хоч якось вирватись з цього замкнутого кола і не те щоб “вийти в люди”, а просто почати відчувати хоч якусь землю під ногами. А не те все, що прямує за мною все життя. Хотілося б вірити, що хоч ця спроба буде вдалою…
Відкрийте більше з Notes 2.0
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.