Вирвані сторінки, що тобі, що мені…

Від зворотного, я це я. Чи слід дивуватись цій назві допису?..

Я себе лиш питаю в такі моменти – чи це є початок, чи ще ні. Чи зворотній відлік? Чи ні?..Чи це той момент, де “..ми з рівної пішли по кривій”?..Чи “..я тут а ти більше вже ні”?..

Мабуть мені сумно, коли я щиро пропоную допомогу, а її ігнорують. Одразу відчувається якась, певна, наіграність. Що людина хоче викликати емоції. Підсвідомо.

Поки я не приймаю і відштовхую ці думки. Чи протримаюсь я до ранку? Мабуть. Бо я хворий і не буду не спати після другої. Бо все найдурніше, дійсно, відбувається після опівночі.

“..Як все міняється та не ми..”