Замислився над тим, що люди звикають помічати лише великі проблеми. Багато “експертів” вбачають у творчості Честера біль у творчості і, звісно ж, це помічається лише після того, як людини не стає, і всі намагаються з’ясувати, “як ми не помічали”, що людині потрібна була допомога. Але мова не про нього.
Наштовхнувся на гурт, в котрого назви пісень Bad habits (Погані звички), І need help (Мені потрібна допомога) – і ніколи не знаєш, що ховається за такими назвами і текстами. Тобто що спонукає людину відтворювати це у віршах і текстах. Бо ж “це якийсь маленький виконавець”. “В нього маленькі проблеми, про які я не знаю і не хочу знати”.
Війна привчила нас сприймати все через призму “а…жертв менше 100? Ну то кожен день таке…” – зменшуючи всі інші обстріли, проблеми, життєві ситуації. І це не є правильним.
Слід частіше перепитувати і близьких і знайомих, чи все добре у них, чи може потрібна якась допомога, і загалом…бо деякі проблеми ми звикли помічати тільки тоді, коли вони стають надто завеликих масштабів…
Відкрийте більше з Notes 2.0
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.