…як розуміння, що все життя ти проведеш із зарплатнею у 6000 грн, і, дай боже (якщо доживеш) пенсією у 3000 грн. Мабуть, я б став перший, хто тікав не від війни, а від відсутності майбутнього. І на те багато причин…
Автор: revolytion
Am I selfish? Suicidal? At least I’m not in denial..
..I’m the princess of my problems climbing up from the bottom.. Продовжувати читання Am I selfish? Suicidal? At least I’m not in denial..
Селфачі від Тоторо
Вони такі… Продовжувати читання Селфачі від Тоторо
Ctrl+Z
Чому люди досі не придумали функції відміни у реальному житті? Було б зручно…косячнув лінію – виправив. А так-то доводиться косячити і косячити… -_-
It’s not like I’m better off anyways..
..Than I was when I was seventeen.. Продовжувати читання It’s not like I’m better off anyways..
Потайки
Є люди, за якими ти не “стежиш” фізично, але стежиш духовно. Заходячи на їх сторінки. Це цінніше. Цей зв’язок. Бо це саме про зв’язок. Бо щось же ш тебе заставляє до них заходити, чи не так?..
Класичний приклад ревнощів полягає у площині “за ким це людина стежить?”, але все найстрашніше в голові – коли людина стежить, навіть не стежачи. Добре, що це я про звичних людей, без якогось підтексту.
Хлопчик Руся, 35 рочків…
Побігали з сусідніми малими у квача. Смішно, що вони не сприймають мене за дорослого. Сумно, що люди віку їх батьків частіше платять за фітнес і ходять на тренування, замість того щоб отак от, безкоштовно, побігати зі своїми дітьми, а гроші замість зали витратити на спортивне знаряддя типу фрісбі чи ракеток для бадмінтону.
Хтось вважає мінусом той факт, що у нас немає дітей. Я вважаю плюсом, бо відсутня певна “ширма”, котра не дає тобі розуміти дітей і цікавитись тим, що у них зараз популярне. Бо це створює певну прірву між поколіннями, коли старше завжди сприймає своїх же дітей і їх інтереси або смішними, або дурними. Є виключення, але, здебільшого, всі дорослі дуже “дорослі”.
Подивились серіал Обвинувачені (2010)
Подивились один з серіалів, котрий відносно нещодавно отримав американську адаптацію. Але…чи не англійські детективні історії найкращі? От і я про те. Тому раджу дивитись саме цю версію.
Це серіал-антологія, котрий містить в собі кілька історій (серій 10, а історій, скоріш, 9.5), кожна з яких майже не пов’язані одна з іншою. Є обвинувачуваний, справа якого розглядається в суді. Протягом серії нам стає відомо, як саме та чи інша людина опинилась на лаві підсудних і що спонукало людей до порушення правопорядку. Звучить сухенько? Ну…давайте розберемось.
Є кілька варіантів, як ведеться оповідання. Один з варіантів це “розповідь у фарбах”, з додаванням певних фактів, котрих могло і не бути. Інший це історія в тому вигляді, в якому вона відбувалась. Кожен з сюжетів досить оригінальний і дає можливість подивитись на вчинки людей під різним кутом у різних ситуаціях, котрі іноді могли б здаватись абсурдними, але допоки ти сам в них не опиняєшся. Кожна серія це як окремий фільм, тривалістю у майже годину, тож слід бути готовим, що цей серіал не подивишся за кілька вечорів.
З плюсів цікаві історії, наявність відомих акторів (як приклад, де ви ще побачите Шона Біна у жіночому одязі з нафарбованими ногтями і з довгою перукою? Отож бо!), відносно невелика кількість серій. З мінусів…мабуть лиш те, що серіал під настрій. Тут немає якихось жартів чи чогось, що б могло відвернути від історії в більш позитивному ключі, а історії досить важкі. Тож якщо у вас немає відповідного настрою під перегляд, то краще відкласти до інших часів.
В цілому ж мені самому серіал сподобався, тож раджу до перегляду 🙂
Life is what you make it and life’s a drag..
..Young and sad or young and bad? Продовжувати читання Life is what you make it and life’s a drag..
Вибірковість
Мені подобається розфарбовувати свої роботи. Створювати з двох щось третє, нове…це один з прикладів… Продовжувати читання Вибірковість