Бісить

…коли від тебе ні снів, ні сповіщень
Коли не пишуться пісні і вічність…

…В заторах тягнеться втомлене місто
Бісить, бісить, бісить, бісить, так
Як на показ виставляється втіха
Як усміхається той, хто поїхав
А тут гітари замовкли різко
І замість пряника знову різка
Бісить, бісить, бісить..

Вчора був важкий день. Звісно, не у неї. Бо цей день відчув і прожив я. Я слухав її – цю пісню, і їхав все швидше і швидше…їхав зі всіх сил. На екранчику показивалось 42 км/год, але то навряд, було менше. Ноги починало пекти…В такі моменти ти хочеш виснажити себе. Щоб біль фізичний відчувався більше за внутрішній. Коли ти їдеш, і тобі хочеться плакати від розуміння “…невже, життя знову зіграло злий жарт?..” – бо вона не знає, як це в тебе буває по життю. Як ти втрачаєш щось дійсно дороге для тебе. Загалом, людей.

Я зробив те що не мав робити – звернувся до своїх знань і навичок. Інтернет зберігає безліч інформації про вас, і там був її номер телефону. Я спитав єдине “жива?((” – бо це все що мені було важливо. Я знав ціну цього запитання для себе. Ціна дорівнює самотності. Бо якщо людина дійсно жива – вона спитає в тебе, звідки ти знайшов цей номер. Після такого люди, зазвичай, зникають. Я заплатив цю ціну. Нехай краще людина виявиться жива, але злякається мене, ніж з нею щось дійсно трапилось, і я так і не отримаю відповіді.

Я дуже прив’язуюсь до людей. Кажуть, що кохання не може виникнути без реальної зустрічі. Що ти не можеш щиро відноситись до людини, яка є для тебе набором знаків і символів. Я і сам так вважаю. Але, також я, емоційно прив’язується до цих самих “знаків”.

Історія отримала неочікуваний поворот. Бо далі, завдяки цим самим навичкам, ми знайдемо фото людини, яка відсилає їй погрози з “порожнього акаунта”. І це трішки заспокоїть її по її ситуації. Котра лякає ще більше ніж я, бо я “десь там”. А та людина ближче.

Світ не чорний і не білий. І речі, які тебе першочергово лякають, згодом можуть стати для тебе захистом. Дивлячись, під яким кутом…

“Хитнеться на мить земля
Тримайся за мене, мала
Тримайся за те, що нас робить людьми
Тримайся, тримайся
Як памʼять тримає мене
В ній місця для нових імен
Немає, немає, немає”(с)Фіолет