Ми звикли вважати, що обов’язково є якась диво-жінка, яка неодмінно живе за три-дев’ять земель, і от саме вона є тою ідеальною істотою, яка наповнить наше життя кольоровими барвами. Що обов’язково “саме та” людина може бути не поряд, а елементом якогось квесту, за яким нам по підказках треба відшукати замок з принцесою, і…врятувати її. Але що, якщо ні?
Що, якщо ця сама диво-дівчина існує десь поряд? Працює в АТБшці на викладці товарів вдень, а вночі вдягає костюм супер-геройки і дає прочухана поганим хлопцям (котрі кидають їй дікпіки в приватні)? Що, якщо ти з нею стикаєшся в черзі за пенсією чи за ранковою кавою? А може вона та, хто робить тобі цю саму, найсмачнішу каву за 7.50 (в твоїх мріях, бо де ти бачив таку каву?).
Ми звикли вірити в дива і знаки, шукаючи людину, але кожен раз знаходячи лиш проблему. Одну за одною. Не помічаючи людей, котрі поряд. В яких і може бути цілий всесвіт, якого ти не помічаєш, розмірковуючи про те, що “ось ця людина точно не та сама…” – а раптом, вона, саме та? Тут, поряд. І ви з нею бачитесь кожен ранок, день, вечір?..
Озирнись хоч раз. Не в Тіндерах, Тредсах, Інсті. Просто, навколо себе. І я певен, що ти побачиш саме її. Просто запитай як справи. Просто запроси на каву. Просто не марнуй час на “образ” який ти шукаєш, а знайти людину. Теплу, люблячу, твою.
Відкрийте більше з Notes 2.0
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.