Натрапив на нього знову і здивувався, що не написав тоді відгук. Тож..
Подивились ми якось цей фільм. Традиційно, бо це був відносно новий фільм з Дені Буном, а з ним завжди легкі і приємні фільми про якісь смішні ситуації. Так і тут – історія, котра розповідає про людину, котра дуже боялась…коронавірусу.
Фільм вийшов досить комедійним ще й з тої точки зору, що коли ти дивишся його під час війни, коронавірус вже й не здається таким страшним. А тому мова про “про снід можна жартувати через 20 років” тут неактуальна, бо ж у фільмі страх людини виглядає дійсно досить смішним і необґрунтованим. Особливо деякі кліше по тому, що слід а що не слід робити коли хворієш.
Акторський склад теж не підкачав, тому фільм запам’ятався дуже легким і цікавим для перегляду. Окремий лайк Івану Атталю за роль лікаря, котрий збожеволів у спробі знайти ті чи інші ліки від коронавіруса, і це вийшло настільки за межі, що він не побоявся перевірити ліки на самому собі, що також вилилось у кумедну історію.
Фільм легкий, фільм під вино, і…моя особиста оцінка десь 8.5 з 10. Рекомендую до перегляду сім’єю 🙂
Відкрийте більше з Notes 2.0
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.