Поверніть мене в 2011-12. Часи, коли ти брав Pentax K-5 II (бо варіантів, як і грошей, було не багато) і…вважав його найкращою камерою. По-перше, тому це була дзеркалка, ще й нова, ще й за такі гроші (близько 1100-1200 у.о. на той момент, на хвилинку), а по-друге, бо ж…а що могло бути краще, загалом?
Зараз в мене більше можливостей (у межах розумного) стосовно того, якою камерою користуватись. Але це розбещує і закінчується тим, що…ти не маєш розуміння “кращої”. Бо ті що “краще” коштують як 3-4 твоїх теперішніх камер. А ті, що можеш собі дозволити, майже нічим не відрізняються.
Ніколи не прагнув мати більше чим є. Завжди вистачало того що є в той чи інший час. Більш того – вдячний за те що є і за те, якою ціною воно дістається. Але якесь дивне відчуття, що в тебе є більше ніж тобі треба, і цей вибір тебе розбещує.
Відкрийте більше з Notes 2.0
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.