Бо наші душі вже не тут лікують їх
Невиліковно хворі…
Продовжувати читання Не обіцяй що будем разом вічно тут і в радості і горі…
Бо наші душі вже не тут лікують їх
Невиліковно хворі…
Продовжувати читання Не обіцяй що будем разом вічно тут і в радості і горі…
Іноді в мене в голові певні речі складаються у композицію, зрозумілу, здебільшого, тільки мені. Продовжувати читання Диптих “Порожнеча”
Це третя творча робота на пісню гурту Halflives і, що важливіше, третя робота на пісню з альбому “How Much a Heart Can Take Before It Breaks”. В мене була мрія зробити по роботі на кожну пісню з нього. Продовжувати читання No Way Out
Далекий від “магії”, але мене часто оточують “магічні цифри”. Що це? Ну типу…
Коли дивишся на годинник, а там або 10:10, або ж, як сьогодні, 10:40 10 числа 10 місяця при температурі 10 градусів, і якщо об’єднати всі десятки якраз і отримаємо 40. Ще б 10% заряду батареї лишалось і було б зовсім файно. Чи не так?…
..Your tragic sexuality?.. Продовжувати читання Was it society? Reality?..
Останні дні дуже важкі і відчуття, що не вистачає якоїсь підтримки. Але з іншого боку мені вона не потрібна, бо я сам не знаю якою б вона мала бути. Немає тієї сили, яка б щось змінила в моєму житті більше, ніж можу я сам. Але часом мені вже не вистачає сил на те, щоб тягнути цей світ.
Сьогодні, як приклад, мене вперше в житті зупинила поліція. За…керування триколісним електроскутером. Я нічого не порушив, скутер має двигун 1.5 кВт і, відповідно, не є механічним транспортним засобом за нашими законами, тож не потребує реєстрації і наявності прав, але, в той же час, саме за це мене і спитали. Чому? Бо більше не було до чого причепитись. Я їхав по правилах, світло було увімкнено, увімкнув поворотник де слід, ми їхали обоє у шоломах. Більш того – за нами спеціально поїхали і наздогнали приблизно за 1.5-2 кілометри. Тобто за нами їхали цілеспрямовано. Важко сказати, чи то щоб глянути чи я військовозобов’язаний і чому все ще не воюю (перепитували навіть про причину виключення з обліку), чи то щоб за новий у місті транспорт перепитати, але відпустили без письмового чи усного попередження. Важко сказати що то взагалі було, але неприємно.
Часто світ жорсткіший до нас ніж має бути, бо сьогодні, епічно, мене ледь не збила машина, котра не пропустила мене коли я їхав по головній дорозі. Як не крути, а завжди всі “праві” окрім мене. Життя? Егеш…
Фільми Франсуа Озона діляться на дві категорії – або вони вас захоплюють, або…вас не влаштовує кількість одностатевих і дивних взаємовідносин, і ви відхрещуєтесь від перегляду його фільмів.
В дитинстві, іноді запитуючи “Як твої справи?” люди відповідали “плюс-мінус”. Це означало що в житті відбувається щось добре, щось погане.
Зараз в моєму житті багато чого пов’язане з електрикою (загалом, від електрики залежить моя можливість працювати і до мене їде електричний триколісний вантажний скутер), але через обстріли ми вже кілька днів знаходимось без світла. В моєму випадку все не настільки погано, бо я підготував “грунт комфорту” ще задовго до війни. І тому в мене будинок, здебільшого, живиться від батареї електровелосипеду. Які я нещодавно зібрав. Але в інших людей все гірше, подекуди хтось пише що люди “планують виїжджати”, але я думаю що то більше чутки, бо хто хотів виїхати – вже встиг.
Тому сьогодні це – моя творчість. Тому сьогодні в мене новий малюнок на собі…
..It’s only real if it scars you.. Продовжувати читання Admiring scars and pretty little wounds
Часом я зникаю через певні справи, і зараз саме такий час. Взагалі зараз дурний час, багато чого відбувається, багато речей, які мене лякають, але які можуть бути моїм новим шляхом.
Справа в тому, що місяць тому ми зайнялись чисткою димарів і…маємо певний успіх в цьому напрямку. Цей місяць я працював з напарником, але прийшло розуміння що більшу частину роботи я беру на себе (не в останню чергу по обладнанню), і треба якось відокремлюватись, бо ж або ви разом щось робите і будуєте, або хтось це будує на тобі. Мені це не дуже подобається, тож я вирішив працювати окремо і зробити це сімейною справою. Як результат, сьогодні мені мають відправити триколісний електроскутер (це трішки більше ніж ми планували, коли хотіли в цьому році придбати триколісник з дахом) з великим кузовом розміром 1.8*1.3 метри. Це допоможе нам і самостійно возити обладнання і займатись додатковими підробітками. Якщо все буде так як планувалось, то я з радістю розповім про те, що саме ми придбали і чому саме це.
Але це також велика відповідальність і великі вкладення (особливо перед зимовим періодом, коли ти не дуже зможеш працювати). Тож в першу чергу зараз все, чим я можу займатись це пробувати максимально швидко заробити гроші на те щоб віддати розстрочку по цьому транспорту. Плюс несподівано настали холодні погоди і ми будемо дуже швидко закривати нагальні питання по будинку, щоб зиму зустріти в теплих умовах.
Звісно, мені б хотілось зараз дуже вкластись у творчість, але зараз трішки не до того і є речі, котрі я маю вирішити до кінця цього року. Якщо все буде так як я планую, то у весну ми ввійдемо з можливістю мати стабільний і постійний дохід.
Мій Schwinn Town & Country також зараз дещо “захворів”, і я все ніяк не можу довести його до нормального робочого стану. Можливо доведеться міняти задній міст на іншу конструкцію. Але поки що є більш нагальні питання. Втім, якщо досвід буде вдалим про це я також обов’язково напишу.