“Коли двох до розлуки відділяє лиш крок
Ми з тобою як книга
То є наш епілог
Хоч спогадів не злічити
Порізно нам мовчати
Прости що все ж перестав
Тебе так міцно тримати”
Позначка: Хохлан
А в наших втомлених очах відбивається світанку сонце..
Нехай мої холодні руки зігрівають твоє лице
А ми сумні і п’ять хвилин, як незнайомці
Та мої руки досі на твоїй щоці, на твоїй щоці…
Продовжувати читання А в наших втомлених очах відбивається світанку сонце..