R.I.P.

To the ones who watched me break
Now you’re just a past mistake
Cut you out so surgically
To the past respectfully
R.I.P.

Десь на межі між “не хочу створювати роботи, які створені на емоційному фоні від людей”, я зловив себе на думці, що ця робота зовсім не про людину. Вона про небажання йти на поступки заради когось. І це не про пошук компромісів. Це саме, коли людина тебе “душить” своєю точкою зору. Не даючи місця для вдоху повітря в легені.

Першочергово, робота взагалі мала бути без love на фоні. Але мені стало цікаво, що якщо неоновою фарбою написати одне слово на одній стороні руки, а штучною кров’ю на іншій. Спробувати зняти це в дзеркалі. Отримуючи цілістну річ. І вона вийшла.

Це робота на пісню Enemy Inside – R.I.P. Мене вона захопила своїм неймовірним звучанням і голосовими переходами. Часом складалось відчуття, що це знову якась ШІшка, а не живий виконавець. Але ніт. Це справжній гурт, який дає живі концерти.

Власне…

“R.I.P
To the ones who tried to break me
R.I.P
To the lies they used to shape me
R.I.P
To the ones who tried to take me
R.I.P
‘Cause none of you can cage me”

Ps а ще мені ця версія подобається