Позначка: життя

Цікаво, що у своєму міні-світі, в мене є навіть свої “військові рейки”. Тільки вони дещо про інше.

Вчора Сашка сказала про те що зі світлом будуть проблеми – ок, забив на гроші взяли у розстрочку генератор. Як показує досвід з тим що їх вже немає – не дарма. Суть до того що тільки в Алло’шці на них була розстрочка. Сьодні Сашка каже, що завтра там щось будуть відключення, і кажуть економити – я вже бігаю пів ночі, згадую всі павербенки (ніт, ви не зрозуміли, навіть не покупні. Я сам собі роблю павербенки з акумуляторів що були в наявності), думаю які ще можу скласти. Благо свого часу (не знаю нащо, от чесно) замовив з китаю перетворювачі 12-5 Вольт для того, щоб з моїх павербенків можна було і 12 Вольт використовувати і 5 Вольт для зарядки телефонів. В свою чергу 12 Вольт то було для світлодіодної стрічки (я робив якось кольорову підсвітку для фото). Більш того, в нас навіть на кожному ровері (буквально, на всіх чотирьох) є перетворювач 36-12-5 Вольт для освітлення і зарядки телефону. На Сашкіному ровері можна підключити навантаження до 300 Вт, якщо не помиляюсь. Більш зрозуміло – десь сидячи в лісі я можу від батареї ровера заряджати ноутбук. Ну, або ж підключити проектор. Але мова не про те.

Одні павербенки заряджаю, інші роблю, курю інформацію стосовно автомобільних акумуляторів, роздумую наскільки воно треба (загалом, якщо думати у бік соняшної панелі, то треба, бо ж нею краще заряджати щось типу автомобільного АКБ). Вже можна подумати, що я готуюсь до ядерної війни – а ви не думайте, я вже давно готовий! (жартую). Якщо думати про те, що світла може не бути часом – немає сенсу з морозилки. А якщо так, то треба вирішити куди і у що переробити наявні запаси продуктів. У сусідів відносно нещодавно “смішна” історія була. Про те як робили запаси з м’яса, потім кілька днів не заходили у літню кухню, і…виявилось, що морозилка не працювала кілька днів. То я вам скажу, запашок навіть у нас стояв той ще…два дні ходив шукав, де і який котик іздох…

Вчора, коли наслухався Арестовичів і інших, сиджу такий і думаю “ну і дурень я…нащо я брав той генератор? Он жеш і противодронні пушки дають, і загалом ППОшки…” – сьогодні я задумався “ну ок. Дають. Три збили – одна долетіла. Звідки ти знаєш, куди саме воно долетить?”. Я хочу бути готовий тупо до всього. Це не паніка, це бажання створити максимально комфортні умови для себе і найближчого оточення. Типу я не впевнений, що у сусідів буде можливість дістати генератор – то хоча б зарядити павербанки, телефони, якийсь там аккумулятор автомобільний – буде можливість і від нашого. Якщо буде зовсім срака у тих хто у нас з Одеси – теж є варіант приютити, розмістити, теж будуть потрібні умови. В певному сенсі я думаю не за себе, я думаю за всіх. Щоб у нас було тепло, світло, вода, можливість приготувати гарячу їжу. Не знаю що буде, і розглядаю всі варіанти що можуть бути. Генератор ок – а не буде бензину? А його явно буде чи не вистачати, чи мало, чи дорого. З одного боку воно все лягає на мої плечі, з іншого…є багато людей, тих же сусідів з Одеси, в котрих нікого нема. У одних рідня в рашці, у інших (га-га), в Білорусі…з наступного місяця, мабуть, зніму оголошення з паркану про продаж будинку. Бо головною ціллю буде пережити зиму нам і тим кого знаємо. А там буде видно..