Про що “бо ж, бо ж..” та “то ж, то ж…”?
Коли перейшов на українську, мені стало не вистачати слів-паразитів. І тут прийшов до думки, що треба щось створити своє. Тому ці мої “бо ж, бо ж” та “то ж, то ж…” і їм подібні, це як три крапки без трьох крапок. Це як я хочу сказати щось сумне чи погане, але замість того просто ставлю своє “бо ж, бо ж…” – і все ясно. Принаймні для мене. Але часом це не про сумне чи погане, а просто як вислів якоїсь невпевненості. Неможливість (чи неспроможність?) відібрати ті слова, що треба.
“Я стільки багато хотів розказати,
Що слів не знайшов всередині думки” – ось десь так…
Відкрийте більше з Notes 2.0
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.