Слухаючи пісню Soundgarden, згадав вчорашній ролик де розповідалося про нову вокалістка Linkin Park, і те що Честер пішов з життя за своїм другом Крісом Корнеллом. Як завжди почав все приміряти на себе, бо ж це моє найулюбленіше зайняття – питати в себе, як би було у моєму випадку.
Починаю перераховувати в голові всіх людей, кого знав. Приміряти на кожного. Підставляти у рівняння. І отримую пустоту. Zero. І справа не в тому, що в моєму житті не було таких людей. Скоріш я б спробував їх якось увіковічити, створити якийсь фонд, допомагати людям у скрутному становищі, щоб таких речей не траплялось, або траплялось менше. Бо найгірше що ти можеш зробити це піти за кимось із життя. Просто щоб “на знак..”
Мабуть тим і імпонує Ynk, що вона дає допомогу з проблемами, а не вирішення для цих проблем. І цього достатньо…хоча..
“By the time that you’re reading this
I’ll be gone, I’ll be gone
By the time that you’re reading this
I’ll be gone, I’ll be gone
So come now, dive right in
The water’s fine to swim
Don’t look away, don’t blink
Or you’ll regret it
By the time that you’re reading this
I’ll be gone..”