С тем что…

Антитіла вступили в Тероборону, как-то символично наткнуться было недавно на их текст…

Смотри в меня в упор!
Что видишь – то мое!
Хотел мою свободу
Я не отдам ее!
Смотри в меня в упор!
Ответы все во мне!
Хотел моей свободы –
Так получи вдвойне!
..так получи вдвойне.

Малюй мяне, і толькі ноччу..

Бяз слоў, бяз сноў няспынна крочу
К табе навек, ня веру болей,
Што нас няма, і ўжо ніколі…

Не спыніць мне подыху, неба гэта толькі бруд
Думкі гэта тая ж вада!
Мая Гуантанама, зачыняй таксама нас
І нікому не аддавай!

Нічого не бійся, ніколи не плач..

Чую, брате, що буде війна
Холодна і мокра, довга і зла.
Квадратні на круглих будуть іти
За те, що ті рівні. як їх не крути.

Візьми собі шалик, візьми собі плащ,
Нікого не бійся, ніколи не плач.
Ти знаєш дорогу і маєш ще час,
Налий собі пива і випий за нас.

Тікай – бо скоро буде війна,
Шукай собі місця, де вар’ятів нема.
Тікай – бо скоро буде війна,
Холодна і мокра, довга і зла.

О,о она и так могёт?..

Наткнулся на воть…

Как-то оно чуть иначе звучит о,О

А я не спала п’ять ночей
І я все думала про сніг.
Що він розстане й потече,
І та вода накриє всіх.
І ми потонемо у ній,
І лиш один, з усіх один
Таки залишиться живий.
Я б так хотіла,
Щоб то
Був
Ти.

Как-то по иному…

воспринимается этот текст в нынешних реалиях…

Тугие минуты приемного дня,
Дрожь от озноба или нервоза.
Узники строят свои концлагеря
В промежутках приема успокоительной дозы.

Стерильная простынь ляжет на грудь
И больше не будут щелкать затворы,
Но кто то опять не сможет уснуть
И ангел в халате задернет все шторы…

А в лазаретах давно не продохнуть
И санитарные дни наступят не скоро,
Медбратья с бинтами осторожно несут
Новых смертников рок-н-ролла.

Тобі це потрібно..

Може зміниш все,
Зрозумієш, зважиш, знайдеш?
Закохаєшся.
Те, що має межі – насправді не має меж
Привчаєшся…
Світ обертається, ніч повертається в них
В темряві ліхтарів… (OOOOOO)
Ранок вертається, час ще лишається, ти
Просто мені повір… (OOOOOO)

І як стане темніше, нас буде більше там
Сяй яскравіше, байдуже на інших нам..

Ох…сильно…

Я знаю, что в моем мире так много лжи
Точно так же, как и в вашем
Каждый день заставляет нас строить этажи
Чтоб казаться кем-то более важным
Но за стенами все так же люди просят еды
Отчаянье в глазах, и зубы скрипят
Мы выдумаем, что виноват не я и виноват не ты
Но мы не сможем обмануть себя

Спи спокойно, словно не было войны
Все вокруг счастливы, все грехи отпущены
Спи спокойно, словно не было войны
Все вокруг счастливы, все грехи прощены