Простан

Мовою оригіналу…

Чувствую себя парашутистом, который падает из самолета, и дергает все крючки, которые только есть на нем. У него выпадает еда, оборудование, что угодно, но не может найти кольцо, которое откроет парашут.

Часом здається…

…що я все ще на тій роботі. Що від мене щось хтось хоче. Що я маю вирішувати питання “тут” і “зараз”. І дійсно…зараз я маю вирішити “тут” і “зараз” питання, як бути далі по електриці. Дивно, коли ти дивишся у екран телефона вдень, і бачиш одне, а ввечері…

Смішно. Смішно і дивно, що ціни настільки відрізняються. Бо ж мені здавалось, що я бачив те що бачив…чи просто бачив те, що хотів? Хоча…зараз бачу. Я переплутав 36 і 48…бо ціни, дійсно, відповідають тому, що я пам’ятаю. Ну…ок. Херово сидіти без світла і щось шукати, бо від втоми ти не помічаєш певних явних речей.

Часом не дуже розумію, що я роблю і навіщо…

Обожнюю макроси

Сталось так, що галерея, заснована на скрипті Piwigo, вирішила засирати хостинг. Так я визначив, що хостинг Hostlife починає ненавидіті нелюбити своїх клієнтів, після того як на найдешевшому тарифі віртуального хостингу (близько 2.5 доларів на місяць) набирається файлів на…500 Гб. Тоді мені його заблокували. Вчора я поліз на хостинг знову, дивлюсь, а там після чистки знову вже 160 Гб файлів назбиралось. Виявилось, що у всьому винна була (скоріш за все) тема, котра була встановлена.

Коротше кажучи, видалив тему, лишились видалити файли. Яка кількість файлів? Ну…кожен файл важив 256 Кб. Якщо порахувати що 4 файли це 1 Мб, а 1024 Мб це 1 Гб, виходить, що 1 Гб це близько 4096 файлів. Множимо на 160, отримуємо 655360 файлів. Сервер дозволяє видалити за раз близько 1200 файлів, потім виникає відключення. Потім треба оновлювати сторінку на ФТП, клацати знову “Видалити” і чекати десь секунд 25-30. І отут мені на допомогу прийшла ігрова мишка від SteelSeries, котра вміє в макроси. Задаємо команду Del-Enter-F5, ставимо періодичність 20-25 секунд, і…йдемо на кілька годин пити каву, поки воно буде робити все саме.

Якось я таке використовував у грі. Поставив макрос, щоб персонаж заходив у кімнату, вбивав монстра, підбирав предмет. Такий собі фарм. Зранку  виявилось, що персонаж цілком собі назбирав пожитків на пів життя 🙂

Часом, на подив, ця тема зберігає багато часу))

Хотів почитати…

стрічку інсти у Толі Царьова. Зайшов на сторінку гурту. Прочитав коммент-відповідь гурту про:

“да никто вам ничего не обещал и не должен. Мы давали и даём вам музыку, которая вас поддерживала и поддерживает. Этого достаточно. Но мы вам ничего не должны, не обещали, и ничем не обязаны. Мы вас вообще не знаем и вероятно в глаза не видели. С какой стати вы решили, что посторонние люди вам что-то обещали? Валить все на левых людей, лично которые вам ничего не сделали, прикрываясь неким разочарованием – это слабость. Вы ничего не знаете про нас, про нашу жизнь ни до, ни сейчас. И не имеете никакого права давать оценку и судить. Вам просто нужно найти кого-то для обвинения и вы пошли легким путём.”

і от, з одного боку, розумієш що він правий. Типу – вони ж не підтримують війну, і все таке. Вони навіть концертів зараз не дуже дають, відмовились грати на стадіоні центрального спортивного клубу Армії (не виключаю, що через назву, загалом же це можно було написати як ЦСКА, бо ніхто з нас ніколи не знав того розшифрування). Але коли ти читаєш ці слова, то тобі перед очами летить все те лайно пропагандонів, котрі кажуть “єта нє ми, єта ви всьо сдлєлалі”. Тобто, тупо, по звичайному скажи “у нас сім’я. У нас діти. Їх треба якось годувати, і на жаль ми не можемо публічно виступати проти війни, висловлюючи таку позицію. Ми співчуваємо українському народу і нам прикро, що наша країна таке робить” – за таку фразу до вас навряд чи хто причепиться, але ти будеш бачити позицію колективу.

Загалом же ш, прикро не те, що такі люди публічно не виступають проти війни. Прикро те, що вони використовують формулювання, котрі як під копірку є формулюваннями з їх телевізору…щоб було зрозуміліше – приберіть з цитати слово “музыку”, і уявіть, що це промова якогось депутата…

Ps а ще смішніше, замініть “музыка” на “грєчка”. Депутат, все ж таки…

Колись був випадок..

..що я довіряв Амазону. Була така штука, що можна було розмістити файли картинок у них на хмарному сервісі. Платити за те було треба копійки, та й загалом зручно. І от стався день, і якийсь сраний глюк (щоправда був пов’язаний з трішки невірним налаштуванням – дано доступ до файлів на заміну) зробив так, що…в мене в один день не стало всіх картинок у блозі. На той момент це, якщо не помиляюсь, близько 200-230 записів. Тобто можна уявити собі…

Тоді я три дні сидів, з архівних місць діставав картинки, завантажував на сам сайт, доводив все до розуму. З тих пір я роблю бекап окремо картинок до статей, і окремо бекап всього сайту. І от я вирішив, що треба перевести мені весь блог українською. Останній раз там було, якщо не помиляюсь, близько 435 статей…з картинками…грець з ними, мені треба перекласти 435 статей, більшість з яких мають більш ніж 1000 слів…

Здається, я знайшов собі справу на зиму…

Ps ніт, лишити це як є неможна…