..літак у небі сприймався як “о…зараз буде білий слід..”, зараз літак сприймається як “..йо**не чи ні?…” і “шобтиздох” (якщо ворожий) або “о…хлопці полетіли” (якщо свій)
О часи….о нрави…
..літак у небі сприймався як “о…зараз буде білий слід..”, зараз літак сприймається як “..йо**не чи ні?…” і “шобтиздох” (якщо ворожий) або “о…хлопці полетіли” (якщо свій)
О часи….о нрави…
стрічку інсти у Толі Царьова. Зайшов на сторінку гурту. Прочитав коммент-відповідь гурту про:
“да никто вам ничего не обещал и не должен. Мы давали и даём вам музыку, которая вас поддерживала и поддерживает. Этого достаточно. Но мы вам ничего не должны, не обещали, и ничем не обязаны. Мы вас вообще не знаем и вероятно в глаза не видели. С какой стати вы решили, что посторонние люди вам что-то обещали? Валить все на левых людей, лично которые вам ничего не сделали, прикрываясь неким разочарованием – это слабость. Вы ничего не знаете про нас, про нашу жизнь ни до, ни сейчас. И не имеете никакого права давать оценку и судить. Вам просто нужно найти кого-то для обвинения и вы пошли легким путём.”
і от, з одного боку, розумієш що він правий. Типу – вони ж не підтримують війну, і все таке. Вони навіть концертів зараз не дуже дають, відмовились грати на стадіоні центрального спортивного клубу Армії (не виключаю, що через назву, загалом же це можно було написати як ЦСКА, бо ніхто з нас ніколи не знав того розшифрування). Але коли ти читаєш ці слова, то тобі перед очами летить все те лайно пропагандонів, котрі кажуть “єта нє ми, єта ви всьо сдлєлалі”. Тобто, тупо, по звичайному скажи “у нас сім’я. У нас діти. Їх треба якось годувати, і на жаль ми не можемо публічно виступати проти війни, висловлюючи таку позицію. Ми співчуваємо українському народу і нам прикро, що наша країна таке робить” – за таку фразу до вас навряд чи хто причепиться, але ти будеш бачити позицію колективу.
Загалом же ш, прикро не те, що такі люди публічно не виступають проти війни. Прикро те, що вони використовують формулювання, котрі як під копірку є формулюваннями з їх телевізору…щоб було зрозуміліше – приберіть з цитати слово “музыку”, і уявіть, що це промова якогось депутата…
Ps а ще смішніше, замініть “музыка” на “грєчка”. Депутат, все ж таки…
Цікаво, що у своєму міні-світі, в мене є навіть свої “військові рейки”. Тільки вони дещо про інше.
Вчора Сашка сказала про те що зі світлом будуть проблеми – ок, забив на гроші взяли у розстрочку генератор. Як показує досвід з тим що їх вже немає – не дарма. Суть до того що тільки в Алло’шці на них була розстрочка. Сьодні Сашка каже, що завтра там щось будуть відключення, і кажуть економити – я вже бігаю пів ночі, згадую всі павербенки (ніт, ви не зрозуміли, навіть не покупні. Я сам собі роблю павербенки з акумуляторів що були в наявності), думаю які ще можу скласти. Благо свого часу (не знаю нащо, от чесно) замовив з китаю перетворювачі 12-5 Вольт для того, щоб з моїх павербенків можна було і 12 Вольт використовувати і 5 Вольт для зарядки телефонів. В свою чергу 12 Вольт то було для світлодіодної стрічки (я робив якось кольорову підсвітку для фото). Більш того, в нас навіть на кожному ровері (буквально, на всіх чотирьох) є перетворювач 36-12-5 Вольт для освітлення і зарядки телефону. На Сашкіному ровері можна підключити навантаження до 300 Вт, якщо не помиляюсь. Більш зрозуміло – десь сидячи в лісі я можу від батареї ровера заряджати ноутбук. Ну, або ж підключити проектор. Але мова не про те.
Одні павербенки заряджаю, інші роблю, курю інформацію стосовно автомобільних акумуляторів, роздумую наскільки воно треба (загалом, якщо думати у бік соняшної панелі, то треба, бо ж нею краще заряджати щось типу автомобільного АКБ). Вже можна подумати, що я готуюсь до ядерної війни – а ви не думайте, я вже давно готовий! (жартую). Якщо думати про те, що світла може не бути часом – немає сенсу з морозилки. А якщо так, то треба вирішити куди і у що переробити наявні запаси продуктів. У сусідів відносно нещодавно “смішна” історія була. Про те як робили запаси з м’яса, потім кілька днів не заходили у літню кухню, і…виявилось, що морозилка не працювала кілька днів. То я вам скажу, запашок навіть у нас стояв той ще…два дні ходив шукав, де і який котик іздох…
Вчора, коли наслухався Арестовичів і інших, сиджу такий і думаю “ну і дурень я…нащо я брав той генератор? Он жеш і противодронні пушки дають, і загалом ППОшки…” – сьогодні я задумався “ну ок. Дають. Три збили – одна долетіла. Звідки ти знаєш, куди саме воно долетить?”. Я хочу бути готовий тупо до всього. Це не паніка, це бажання створити максимально комфортні умови для себе і найближчого оточення. Типу я не впевнений, що у сусідів буде можливість дістати генератор – то хоча б зарядити павербанки, телефони, якийсь там аккумулятор автомобільний – буде можливість і від нашого. Якщо буде зовсім срака у тих хто у нас з Одеси – теж є варіант приютити, розмістити, теж будуть потрібні умови. В певному сенсі я думаю не за себе, я думаю за всіх. Щоб у нас було тепло, світло, вода, можливість приготувати гарячу їжу. Не знаю що буде, і розглядаю всі варіанти що можуть бути. Генератор ок – а не буде бензину? А його явно буде чи не вистачати, чи мало, чи дорого. З одного боку воно все лягає на мої плечі, з іншого…є багато людей, тих же сусідів з Одеси, в котрих нікого нема. У одних рідня в рашці, у інших (га-га), в Білорусі…з наступного місяця, мабуть, зніму оголошення з паркану про продаж будинку. Бо головною ціллю буде пережити зиму нам і тим кого знаємо. А там буде видно..
Был момент, когда я заходил в Дыбр, и…кто-то про цветочки-хуечки писал, кто-то о том как работа достала, кто-то еще о чем-то эдаком…тогда я говорил про себя “настанет день. Я сюда вернусь. Чтобы спросить “ну и как, блять? Оно того стоило?”. Я ванговал, что это будет через пол года и припадет, примерно, на август. Чуть ошибся. Месяцем. И вот сейчас я хочу задать тот же вопрос всем тем, кто клал хуи на то, как рашистские войска здесь тусовались, а под обстрелами ракет каждый день погибали десятки человек. Оно, суки, стоило того, чтобы вас спустя пол года кинули на консервы для украинской земли? Вас даже черви жрать не будут, потому что сами вы хуже тех самых червей – червь, хотя бы, пытается извиваться, когда ты достаешь его из комфортной среды, а вы опарыши, жрущие чужое дерьмо, которым вас поливают каждый день. И каждый из тех, кого еще 2-3-4-5 месяцев назад “не ебало” то что происходит в Украине – вас всех это коснется. Не вы, так ваш брат. Не брат, так сосед, не сосед, так дяди и прочие знакомые, кого вы больше никогда не увидите. Мы к этому привыкли – нам норм.Мы готовы ко всему, потому что спустя месяц у тебя меняется восприятие и ты готов ко всему. А вот готовы ли вы, ублюдки, это вопрос…
Вдогонку к предыдущей записи, давайте разберемся в целом Продовжувати читання Пост-размышление о “хороших” и “плохих”
..вот есть человек. Страшненький, но что-то в нем есть. Какая-то черта, которую ты видишь, и она тебе нравится. И ты такой “ок..я влюблюсь в человека не смотря на то, что он страшненький, и наверняка никому такой страшненький не нужен, тем больше у меня шансов. Ведь есть в нем что-то эдакое”. Затем ты узнаешь, что мир построен несколько иначе. И еще примерно 90% населения планеты может думать точно так же как ты, находя что-то милым в каком-то человеке, который может быть, пусть даже, страшненьким. Следовательно твое восприятие не уникально, оно имеет свойство дублироваться.
Я не всегда помогаю благотворительным организациям и в целом. Мне проще как-то помочь или порадовать кого-то из тех, кого я знаю, чем помочь неизвестным людям, особенно в реальностях нашей страны. И все же есть вещи, которые не зависят от того, в какой стране ты живешь. Особенно если это помощь военным, которые эту самую страну защищают. Сделал небольшой по меркам современных реалий платеж, но верю что если во мне возникло желание сделать этот перевод, то, возможно, своим внутренним перешагиванием через себя, где-то там, 90% людей сделают также, и примут решение поступить так же.
Всегда нужно помогать по возможностям. Хоть каким-то..
..в фотоаппарат, который вчера стоил 24к, а сегодня 30к и его еще нужно найти. Ох…военная экономика такая экономика…увы…
..количество дебилов, среди тех кто пытается закосить под “покупєць пропонує”, в военное время резко возросло. Странное чувство, что все нормальные ушли воевать, а всякие рукастые чебурашки без мозгов остались в одиночестве за компьютером…
..наткнулся на факт того, что у нас уже есть случаи уголовного наказания за…репост/лайк. Ну что ж, господа (страшно сказать слово “товарищи”, хотя оно мне и не свойственно, но вдруг в прославление совка запишут), настал тот славный час, когда цензура добралась и до Украины. Пока военная, после политическая…всему свое время…
Завтра нас с тобой посадят за репост
Послезавтра уже просто за слова
Дофаминовый коллектор въелся в мозг
Всё вокруг пытается меня сломать
И пока моя страна встаёт с колен
Запрещая всё, что можно запретить
Я рисую знаки на стене
Freedom, Love and Peace!(с)ОП