Covered in the blood of all the shadows that I fought
If I’m the one left standing, why does it feel like I lost?
And though it knocks me down, I get back up
I wanna change, I’ve had enough… Продовжувати читання Home’s the same, but I’m not..
I will run and crawl i’ll be standng tall
Що ж. Фінально я зробив це. Два татуювання на обох руках. Продовжувати читання I will run and crawl i’ll be standng tall
На крайніх ролях…
Дивно спостерігати і відчувати на кінчиках пальців, що ти…на останніх ролях не тільки у житті, але і у…віртуальному середовищі?.. Продовжувати читання На крайніх ролях…
Тереза з Франкфурта…
Поліз в той степ, який цікавив, але..якого сторонився. Бо ж бо. Чи це правильно робити зараз? Ні. Але стало цікаво. Можливо це краще, ніж рандомний рандом. Бо завжди легше все проговорити і дізнатись, ніж пальцем у небо. Можливо в тому і є сенс цього всього..
З іншого боку це не накладає якихось зобов’язань…
Look back, the century’s turning now your bridges are burning…
..All the lessons you’re learning haven’t made you stronger Продовжувати читання Look back, the century’s turning now your bridges are burning…
Ти не вогонь, i не вода, ти манекен…
..Змило давно ангельский сад. Хочу назад..
Нушож…
Я, все ж таки, “ввімкнув” типового себе. Істеричку? Можливо. Са? Навряд чи. Але, в будь-якому випадку я це я.
Try
“Hey, my love, you left a bitter taste
I cried for help, and you just walked away
I can’t believe that we’ve become estranged
My angel, my angel, yeahAnd all the times you promised things would change
They always stayed the same
Stuck on you like a stain, ohTry my best but it’s never enough
Walk on glass, rub salt in the cut
I try to put you back again
Glue’s gone dry and nothing sticks
I can’t look now so I reminisce
I try, I tried..”
Щурячі перегони
Іноді взаємодія двох людей нагадує перегони. Як і в спорті чи в танці – є той, хто веде, і той, хто дозволяє себе вести. Тобто дві різносторонні сили. Звернемось до фізики. Якщо дві сили рухаються з різною швидкістю, але одна з сил робить ривок – чи означає це, що вони вирівняються і продовжать шлях поряд? Одразу відповім – ні.
Справа в тому, що імпульс, який ми надаємо об’єкту, не є фіксованою одиницею. Колись була одна дівчина, котра мені подобалась. Але проблема (з моєї точки зору) полягала в тому, що в мене не було грошей на квіти і інше. Можна було в неї спитати, чи потрібні вони їй, але ти вчишся на тому, як працює всесвіт, на чужому досвіді, тому що показано в фільмах чи описано у книгах. Тож робиш ці квіти важливою часткою взаємовідносин. Міркування довели до того, що не проблема піти працювати і заробити грошей. Проблема в тому, що є певні елементи, котрі вже на стартовій позиції, з твоєї сторони, вимагають від тебе дій. Міркування переходять у площину “але ж, якщо ти людині не потрібен без цих дій, то людині потрібен не ти, а те, що їй дадуть ці дії”.
В загальному, це нагадує покупку телефона. Коли ти дивишся в магазині на модель за 5000, а на 200 грн дорожче модель краща, а на 700 грн дорожче ще краща. І от ти вже не думаєш про той, що коштував 5000, а задивляєшся на той котрий “модель мрії”, але коштує 6200. І ти купуєш її. Переводячи це в більш зрозумілу площину – збільшуючи свою швидкість, чи цінність, ти, в той же час, зменшуєш швидкість/цінність іншого об’єкта, який ти намагаєшся наздогнати. Тобто він, в твоєму розумінні, знецінюється.
Базово знаходячись в різних умовах, дві сили не можуть співіснувати поряд. Або перша другу буде постійно тягнути за собою вперед, або друга буде спиняти першу від руху вперед.
Це повертає мене в 2007. Ти можеш безмежно кохати і розчинятись в людині, знаходячи в ній цілий всесвіт, і розділяючи світ, в якому ти живеш на дві половини. Кожному порівно. Але як у вчорашній історії про різні площини, тут так само – ваші всесвіті співіснують лише в одній площині – думок і спілкування. Спроба вийти за межі спілкування закінчується фатально, бо ти розумієш різність цих самих світів. Це про якісь речі, з якими ти не можеш погодитись, бо в твоїй “прошивці” їх не було закладено.
Як в будь-яких інших випадках, я задаю собі питання – чи може бути інакше? Чи є якась нейтральна сторона? Нейтральна територія, де дві енергії можуть співіснувати? Мені це нагадує, чомусь, життя умовної стюардеси і сантехніка. Коли перша знає, що вона може повернутись додому. Що є фіксований термін “дім”. Де затишно. Де її завжди чекають. Де є їжа, на столі стоять свіжозрізані квіти. Бо Маріо їх вирощує у зимовому саду. Другий знає, що йому треба підтримувати цей самий затишок. Не дарма тут приведено у приклад Маріо – він має слідкувати “за замком для принцеси”.
В 2007 нам було по 17. І ти мав одне сприйняття. Зараз…в 17 ти шукаєш причини, в 36 ти шукаєш шляхи. Тобі не хочеться вірити, що світ плоский і будь-яка ситуація має лише 1 варіант рішення. Питання, чи потрібне це рішення тільки тобі.
Випадковий факт
Мені завжди було легше з людьми, яких не сприймає суспільство, бо такі люди сприймали мене. Я сприймаю людей такими, якими вони є. Будь-якими. Окрім тих, хто робить насилля відносно інших. Їм в пеклі горіти, звісно. В свою чергу, це негласне правило розповсюджується і на мене – не треба вдягати маски. Ти просто той, хто є.
Тому “твої люди”, або “твоя людина” – завжди трапиться на твоєму шляху. Яким би довгим чи коротким він не був. Просто шукай не серед тих, хто не розуміє – а серед тих, хто на тій же хвилі.