Є речі, котрі ти хочеш спитати у людини напряму. Але ти знаєш заготовлену в своїй голові відповідь на це питання.
В нашій голові завжди існує “ідеальний” варіант розвитку подій. Котрий ніколи не відбувається. Бо ми відштовхуємось саме від нього. А все що ти собі уявляєш і все, що в тебе буде – це завжди різні речі. Все що ти комусь озвучив – не збудеться просто тому що ти озвучив це. І внутрішньо шукаєш всі шляхи, щоб було інакше.
Я не чекаю на цей варіант по двох причинах. Перша – він сумнівний. Друга – він ідеалізований з точки зору внутрішього сприйняття. Третя – так, є третя. ти завжди плануєш одне, а обираєш інше. Бо “в моменті” ти один, в житті ж…життя сповнене неочікуваностей.
Я думаю я їй не потрібен Так само, як був непотрібен Кас, коли існувало дві реальності – де ми зустрічаємо разом світанок, і інший, де світанок, це ядерний вибух.
Іноді люди кажуть тобі, що певні речі потребують часу. Але в моменті часу немає. Часу немає в тобі. Бо ти живеш сьогоденням. А воно пролітає, десь жужжа, за вікном…
Відкрийте більше з Notes 2.0
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.