Позначка: ндо

Вкрємлєзаявілі..

..що вони, таки нарешті, завдали “удар по цєнтру прінятія рєшєній”. В операції були задіяні два дрони і пара алкашей…

В ході виконання апєрациї нє одін алкаш не пострадав…тіки трохи пересрав…

Сцикун

Колись була історія. Дивна, але цікава. Про те як я назвав людину “Зеленським” (без підтексту), а він мене назвав сцикуном. Пруф

[su_spoiler title=”тиць” style=”simple”][/su_spoiler]

А тут вже і мер-корупціонер нормальний, і президент нормальний, і загалом…всюду бігають поні і сруться радугою…

Мабуть, тут буде доречним згадати…

“Не стоит прогибаться под изменчивый мир –
Пусть лучше он прогнется под нас..”(с)Машина часу

Олена чи Вікторія?

Ви кого ненавидите більше? Я, наприклад, десь 50/50

Загалом, приходжу до думки, що закрити ФОП в Україні легше, ніж…видалити акаунт в стімі…бо ж…як би так сказати. Моя пошта не бухгалтерія, і коли листів в ній стало дещо більше 40к, я вирішив що поштовий ящик потрібно очищати. Тож не надто казуальною є ідея пошуку того ключа, котрого я вже не маю. Історія замовчує, що я вказав пошту, номер картки, ім’я і тип картки, номер телефона, я спілкуюсь з цього ж самого акаунта, і…ох….

Ну…

Або в мене фанат, або ненавистник. Схрестив пальці (хочбидругийхочбидругийхочбидругий)

Не доречно приводити постійно цитати з приватної розмови, але коли то самоцитування, то, мабуть не страшно.

“Моїх співрозмовників (реальних, тобто людей з котрими підтримую зв’язок) це…ти. Олексій, котрого знаю років так 16-17 і якого згадував як програміста (наче згадував), мужик з Нової Зеландії з яким спілкуюсь англійською. Гм…наче все. Сусідів не рахую, бо то спілкування з чіткою причиною (бо сусіди). Три людини, за яких я чіпляюсь. По кожній можу привести список на пару сторінок “чому”. “

Вчора сидів, втика на Девіанті в українське комьюніті. Думки розділились на кілька окремих потоків. В першому “і нащо?”, в другому “не цікаво”, в третьому “о…відчуваю себе плавцем у Ганзі”. Вичіпив пару митців цікавих, в іншому…я на “стєроїдах” це людина, котра цілком задовільна (вдоволена) наявністю трьох людей. Потайки я дивлюсь статистику. Потайки розмірковую, чому мене шукали в той чи інший час ті чи інші люди. Реально ж…мабуть, я не шукаю когось (в повноцінному розумінні “шукаю”, а не вчорашнє) бо й не хочу, щоб мене знаходили. Бо публічність накладає відбитки. А я тільки своїм ніком їх “наклав” на повну біографію. І я не хочу його міняти якось. Бо ж це я. І…той, що інший я. Він тим і чудовий, що він живе параллельно. Має свою історію. Творчість. Він той, хто майже не пересікається з цим мною.

Якщо я вирішу кудись злямзитись, мережа забуде, що таке revolytion. Раніше я думав, що ці ресурси будуть жити поза мною, зараз я думаю, що в певний час я стану жити поза цими ресурсами. Коли ми переїхали сюди я обнулився. Все що мав в Одесі, по суті, в нуль. Хотів би вірити, що наступна зупинка після цього переїзду стане подорожування вдвох, десь якомусь трейлері. Мене просто таки тягне якась романтика місць типу австралійський пейзажів. Чи американських пустель. Але то дуже фантастично якось. В цілому, хотілось би жити десь в іншому місці “на старості”, займатись якимись іншими справами, і робити те, що не робилось до того. Якщо пенсію бачити у 40-45, то її я б хотів зустріти десь так. Час покаже.

Мабуть останнє, про що я хотів би думати років через 10, це про десятий строк зельонського чи когось ще, та й загалом. Бо, мабуть, мене не стільки дістала країна, як те, що її наповнює. Починаючи з певних осіб, закінчуючи тим направленням, куди воно все часом рухається…

До речі

Сьогодні (вчора) мені знову написали хню на ютубі. Хтів навіть перепостити. Але нащо перепощувати руснівську хню? Моє “підписуйтесь на канал” більш об’єктивне – я все так само хочу 1000 підписників щоб…заблокувати доступ до каналу русні…поставимо за ціль добити підписників до кінця року, щоб це зробити, бо ж…ох. Заїбли. Чесно. І чи то не можуть бути руськомовні українці? Можуть. Бо люди всюди однакові. Сьогодні от тільки. Відео з тим самим Мадяром з-під Бахмута, котрий розповів як десь на закарпатті троє виродків згвалтували свою ж 14- річну однокласницю і…їх виправдали. Ні, ви не зрозуміли, там з його слів за них директорка заступилася, заступилися вчителі і інші…типу “прастіть і памілавать” бо ж “нащо їм псувати життя”. Закарпаття, йобанавашамати. В років 10-15 я вважав то самим “проукраїнським” регіоном. Якщо таке роблять “україномовні проукраїнці”, і я і про виправдання і про вчинок – то…мабуть, я, все ж таки, не в тій країні живу. На одній вазі терезів Буча, котру всі ставлять як приклад. Чому б на іншу не ставити у приклад Закарпаття?.. Україна – не та країна, де слід народжувати дітей. Не та, не та, НЕ ТА!!! Бо виродків тут не менше ніж в рашці. Ще й свої ж виправдовують…хоча на мою думку – таких виродків треба просто заколоти вилами і повісити десь на паркані у їх сраних батьків…котрі таких виродків народили і виростили…Бо ж….Україна – це Європа, кажете ви? Кажіть це кожен раз після такого прикладу…кажіть-кажіть-кажіть…оскаженійте від того, але кажіть…кажіть мені, як нам слід бути в Європі, коли свої ж люди роблять те ж саме…

Ps більш детально отут

Бачу друзів з Ки…

Дивлюсь я на стати,
Та й думку гадаю –
Чому популярний
Так я став в Китаї…

Що я вам хочу сказати… 中國軍艦-去死吧

Тим хто не дуже китайською – перекладач в помочь 🙂

Колись я писав…

…про те, що о третій ночі все краще…чай, бутери…що завгодно…так от, на третьому десятку ще більше розумієш, чому “після другої ночі не буває нічого доброго”. Лист у пошті…

Чи варто казати, що боковим зором я дізнався, що…Сінер тепер доступен у Стімі!

Ох…якби ж то. Бо “в кожного в Стімі має бути по Сінеру”…о третій ночі..