“Знаешь, я потерялся в телефонных номерах.
Я так давно не улыбался «не всерьёз».
И нам с тобой на крыше не сидеть до утра
Под взрывы
Июльских
Гроз..”(с)Orange House..
Чому в мене відчуття примарливого друга, котрий десь пропав, і ти хочеш йому сказати про “Ти більше не пропадай, дзвони…дзвони..”
Або ж…
“..справжнє ніколи не буде останнім,
справжнє не можна убити у вітальні,
справжнє, коли ти не віриш у долю,
справжнє, коли не лякаєшся болю.
Не здаєшся без бою..”(с)Чайковська
У котів і мене є одна схожа риса. Ну…принаймні у котів після стерилізації…їх сцілюють слова і відношення. Як наліпка післяопераційна на шрамі.
Настане день, і ти мене вб’єш. Розтопчиш як хробака, котрий виповз на асфальт після дощу. Я завжди дивився під ноги після дощу, але й без того, певне, певних не встиг помітити. Це цикл життя. Іноді він справедливий, іноді ні. Поки я не впевнився в зворотному.
“Продаючи тіло – не забудь продати душу. Можливо, за неї дадуть більше.”(с) навіяно серіалом
Дуже сподобалось і зацікавило…
«Мережа Індри — це глибока й витончена метафора структури реальності. Уявіть собі величезну сітку; у кожній точці перетину є дорогоцінний камінь; кожен дорогоцінний камінь абсолютно чіткий і відображає всі інші дорогоцінні камені в мережі, як два дзеркала розміщені один навпроти одного, відображатимуть образ до нескінченності. Коштовний камінь у цій метафорі означає окрему істоту, або індивідуальну свідомість, або клітину, або атом. Кожен коштовний камінь тісно пов’язаний з усіма іншими коштовностями у Всесвіті, і зміна в одному коштовному камені означає зміну, хоча й незначну, в кожній іншій коштовності». — Стівен Мітчелл, Просвітлений розум
Я завжди беру щось краще з того чим цікавлюсь…так і тут:
“И этот мир, в своём
радостном непостоянстве
Не захлебнулся в грязи…”(с)P.A.
..Орфография ненависти
Апология невежества..
..Мифология оптимизма…
Якщо замислитись, ми любили Лєтова часів, коли він не любив совок…і як на мене, в цій композиції це найбільш явно видно…
Мабуть, для мене “російська культура” це не про “пушкіністов-говніщєров”, а про тих, хто всім серцем ненавидів наслідки і реалії “совка”. І як результат, наслідки того, що відбувається зараз…
…батареї холодні
За вікном уночі грізно стогнуть дроти,
Ми з тобою удвох проти світу й не згодні
Що за стінами цими є інші світи(с)Фіолет
Сьогодні я люблю якусь техніку, а завтра її продаю. Продовжувати читання Мінливість
Вирвано з контексту, вирвано з розмови. Але сподобалось як вдалось сформулювати думку. Тож..
“Далі по тексту не подобається фраза про “Тому чоловік любить жінку, а жінка – чоловіка” – на мій особистий погляд не дуже толерантно. Справа, мабуть, не в толерантності навіть. Бо зараз це всюди. Справа в цьому розділенні на чоловіків і жінок. Я однаково можу любити і чоловіків і жінок. Це не означає, що я з ними всіма сплю. Але це дозволяє мені любити людину і якісь риси в ній незалежно від статі :)”
Колись за пару свічок продавали релігію (і віру), зараз за пару слів продають любов. Часи йдуть, а маркетинг процвітає..
Ps це не “цитати великих людей”. Просто часом в розмові, коли я почуваюсь комфортно, я можу висловити щось настільки вірно, наскільки не зможу сидячи отак от вночі, сам з собою, у блозі. То ж, то ж…