Категорія: Життя

Сервіс покращення життя…

Що ж. Програму з покращення життя в Новгород-Сіверську розпочато. Почнемо з Нової Пошти.

Адресну доставку, на жаль, поки не відновлять, а ось по наявності сканерів для швидкої авторизації і відправки – пообіцяли передати дані. Тож…чекаємо?

Проблемка на двох лапках

Відчуваю себе такою-собі “проблемкою на двох лапках”. Бо всім оточуючим від мене зараз більше проблем, ніж користі. Але мене, загалом, ні на що не вистачає. Бо ж чи там, чи сям…та й взагалі…

Колись найважчим місяцем мені згадувався той, коли в мене з нирки йшов камінь. Пам’ятаю як косив траву. Пам’ятаю як у Повчу їздили…все те відбувалось, коли він, фактично, застряг. Навіть пам’ятаю, як тоді в похмуру погоду жарили у Павла ковбаски, і я ще їхав додому щоб випити таблетки. Коротше кажучи той період добре відклався мені в пам’яті. І здається, що цей місяць, котрий проминув “за два дні”, є чимось схожим. І він важчий. Тобто, візьмемо стани крайньої радості і крайнього відчаю – так от, вони якось змінювались один за одним. Радість від зустрічі з друзями, з якими не бачився пів життя. І відчай від неспроможності щось зробити. Якби я писав свої мемуари, це б була окрема глава в них. Але ні.

Напис на моїй футболці каже “More hopeless fear”, або “більш безнадійний страх”. Мабуть, цим терміном можна назвати мої відчуття зараз.

Загалом, в мене одне питання. На яке я не хочу отримати відповідь. Мене відпустили, забули, чи чекають? Бо ж…технічно мене можуть “тримати” вічно. Практично…є законні норми, котрі вони не можуть обійти. Тож, хотілося б бачити результат витрачених грошей і…часу? Ці маленькі виродки зробили так, що Сашка мала, майже, сама збирати всі речі. Досягли своєї мети? Цього хотіли?..нде…

Останнім часом я починав вірити в ідею “безпорадності долі”. Тобто, що, все ж таки, є речі, котрі ти не можеш обійти і вони обов’язково трапляться. Обшуки в військоматах трапились одночасно з моєю історією. Тож…мої дії це зміна долі, чи знову випадковість? В будь-якому разі відчуття, що це такий-собі “тайм-аут..” далі буде? Чи готовий я?..

Про те, як піз…ть політики

А сьогодні дітки, я вам розповім як піз…ть політики. От приклад новини:

Мій приклад, про який знають знайомі, родичі та читачі цих записів, знають з чого почалось моє “оновлення даних у ТЦК” і…чим воно закінчилось. Більш того, я був “пришвидшено мобілізований” не дивлячись на мій поганий стан здоров’я. Бо ж сьогодні ВЛК, завтра вже навчання. В них немає часу вирішувати – придатний ти, чи просто гарматне м’ясо…треба всіх встигнути закинути у топку війни, поки ще горить…

Не я вас вибирав, але я вам ще пригадаю це все після закінчення війни. І я і тисячі інших, кого було “пришвидшено мобілізовано”, не дивлячись на стан здоров’я. Ті, кому лікарі закреслили діагнози і зробили придатними. Ті, хто лишився без дітей, батьків, близьких – вся їхня кров, не в останню чергу, на руках тих, хто робить нашу могилізацію реальністю, закриваючись словами про “Це геть не означає..”

Ну…або ж ви просто ні…я не розумієте, що відбувається на місцях. А якщо не розумієте, то який сенс з таких зам. міністрів оборони взагалі?!..

Ps а шо ж це я все тут пишу, і не біжу актуалізувати дані? Так я б радий, але ж ваші ж ТЦК утримують мої документи, через що виникає потреба у людей звертатись до адвокатів і платити немалі гроші…

Pps і ще раз…ті хто виїхали…ви правда хочете повернутись у цей безлад, що відбувається в країні?..

Діагнози

Колись, коли робили МРТ голови, я сподівався, що в мене теж аневризма. І всі мої дурні справи то продєлкі домових від неї. Але ж… Продовжувати читання Діагнози

Заперечення, Гнів, Торг, Депресія, Прийняття

Не впевнений, на якій сходинці цієї драбини я знаходжусь зараз, але, мабуть, це останнє. Але на моїх умовах. Добрий продавець знає, як цілеспрямовано завищити ціну, щоб потім зробити знижку і вийти у плюс. Щоправда, боюся що тут я, як завжди – вийду в нуль. Та й…у цілому, в мене одна з книг на читання була “Менше нуля”. Тож…де я зараз?..

Думаю, що зарано чітко щось визначати. Забагато змінних, що не залежать від мене. Втім…зараз я лежу з продовженням свого ГЕРХу, тільки на лікарняному ліжку. Що буде далі – підкаже понеділок. А до нього ще три дні.

Підлікуватись, розібратись зі справами, відійти. А там як карта ляже…

Я майже змирився з тим, що треба їхати на навчання. За однієї умови – вони будуть у Чернігівській області. Ну або ж..як буде…

В будь-якому випадку, в першу чергу треба підлікуватись

“Не для молвы, что, мол, чудак…”

..А просто так, а просто так..

Мабуть, я найдивніший кадр, котрий під час війни сам пішов у військомат, щоб…отримати повістку. Чисто технічно я живу за три-дев’ять земель від місця прописки, і які взагалі були шанси її отримати офіційно? Тож…хай лишиться тут, як приклад дурості того, що нічого страшного в цьому немає.

..і ніхто тебе не затягує в машину…і ніхто не лупить тебе дубинками. Більш того, навіть питання про “дєвибилі86лєт” ніхто не задав, хоча за фактом моє тимчасове посвідчення було дійсне до лютого 2017, тож…ввічливо все пояснили, що від мене треба, де куди і з чим бути.

Загалом, я якраз і не люблю вирішувати якісь прострочені питання через те, що на мене обов’язково мають кричати в дусі “вичьтособіпозволяєтє”. А тут і за штраф не почув і в цілому.

Мабуть я той самий кадр, котрий виходячи з військомату побажав гарного дня. Бо ж як до мене відносяться, так і я…