Категорія: Життя

Серце сумом живиться

Часом здається, що я сам шукаю те, що буде викликати біль..

Цей нічний павучок тому доказ. Знайшов його, коли він сидів на мисці. Подумав що без однієї чи двох, але математик з мене поганий, тож в результаті нарахував три відсутні лапки. І мені шкода його. Як будь якого іншого павучка чи ще когось. Скоріш за все прийшов з дровами, котрі заносили. Хотілося б сподіватись, що ти сам не є причиною того, що в когось не стало кількох кінцівок. Бо ж якщо ти собі такого не побажаєш, то не слід бажати і комусь іншому.

Хтось сумує за людьми без кінцівок, хтось за котами без них, а мені достатньо створіння, котрого більшість розчавить і не побачить навіть. Для мене важливий кожен. Починаючи з павучків, і навіть менше ніж цей. Бо ж я вважаю розумним створінням все що має можливість зростати і розвиватись. Окрім наших котів. В них розум, якось, не з’являється з часом…

Завжди цікаво

Бачити тих, з ким спілкуєшся на свіжих світлинах. Зміни в людині, емоції. Та багато чого. Therefore дивно і смішно розмірковувати над тим, що чим далі, тим…менше роблю, а тим більше – менше публікую знімків себе. Бо ж…

Розмірковував над вчорашніми думками і дивився світлини. Намагався знайти період або час, коли я був на знімках щасливий. І знаєте, коли останній раз те було? Вірно, завжди. Ми міняємось. Точніше змінюємось. Внутрішньо, зовнішньо. Від обставин чи подій. Але завжди знаходилось щось добре, що викликало посмішку.

Часом пост починається весело, а закінчується сумно. Часом, навпаки. Просто часи зараз не дуже для селфачів. А дай мені дах, димохід, засрану у сажу мордяху – так одразу підуть робочі кадри 🙂

Арифметика

Якщо вірити підрахункам, то у нас все добре. Якщо вірити кредитній історії – то не дуже. Загалом, можна сказати що за роки існування нас тут, статки, принаймні, не зменшились. І то вже добре…бо з моєю любов’ю там-сям витрачати, думалось що по світу нас пущу. Ан-ніт. Більш-менш…

Чесність і об’єктивність

Наразі чесність і об’єктивність настільки ж нетипові речі, наскільки нетиповими є різниця для більшості людей вживання терміну “non ai art”, що дослівно можна перекласти як “рукожопна творчість”. Жартую, просто рукожопна творчість.

На Девіанті зустрів сьогодні одну людину, котра написала щось типу “AI created angels”, насправді кажучи про цицьки краль. І іншу людину, котра вказала, що її творчість то не “AI based”. Але ж припустимо, що хтось шукає цицьки – чи є йому різниця, штучно вони намальовані чи вручну? Звісно, сам по собі термін “рукотворні цицьки” звучить круто і пахне хірургією і силіконом, а не творчістю, але…дійсно. Яка різниця?

Основна думка була в мене зовсім не про хірургію і силікон, а про те що уявив, як би мені, наприклад, написав хтось “у вас 2-3 перегляди конкретної статті в день – не хочете написати відгук на наш товар?”. І я такий “йа-йа, даст іс фантастіш! Зер гут!” – пишу наступного дня. З одного боку це ж не відгук якщо я не підісру в ньому, з іншого…багато людей купують щось не через рекламу чогось? Навіть політики вибираються по тому, хто дорожчу гречку пропонує народу. Чим я гірший-то? От-от…

Проблема рекламодавців в тому, що вони, чомусь, не дуже полюбляють звертатись з “гарячими пропозиціями” до тих, хто жартує про штучні силіконові цицьки у сайд-блозі. Так що якщо ви прочитали мої нахвалювання в основному блозі, а через день (чи за день до того) прочитали тут, яка ж то хрєнь кака – знайте, ви в обох випадках спонсоруєте тероризм, бо ж гріх таке читати в цілому 🙂

Руся у доброму гуморі детектед

Переbahroмування

Якщо так подумати, то мої, найбільш тригерні спогади відносно людей, мають свій музичний супровід. Наче як когось ховають, а позаду йде оркестр. Продовжувати читання Переbahroмування