Пости для себе

Часом напишу щось у основний блог, а потім сам собі голову ломаю. Як і з тими роверами складними. Треба воно? Ні. Цікаво? Так. Але цікаво, скоріш, не у площині “зібрати аби зібрати”, а щоб воно коштувало копійки, а за фактом було дорогим.

Мабуть, я просто кожен раз знаходжу собі ціль, щоб чимось зацікавитись. Бо ж ми йдемо, поки є до чого. Хоч це і сюр, але якби ми вдвох на таких могли їздили, то…це б реально закрило питання транспорту у місті, куди ти приїжджаєш по справах. Бо ж відносно легко, відносно компактно і завжди з собою. У сумці-переносці виглядає звичайним вантажем за який с тебе не спитають. Тож таке.

Головна проблема в тому, що я не знайшов донора, на якому б хотілось зібрати. Грець з нею, з ціною “як за дві Норки”. Що ще гірше – ціна майже як на Фелт. ФЕЛТ!!! Тобто мій сталевий і важкий красень і…оце ось? Уф…часи…

Буду моніторити вторинний ринок. Хто зна. Загалом, на щось схоже з нових це Outleap Bern за 12500 і його брат Outleap Zion за 15800 з гідравлікою. Перше не те щоб дорого, друге не те щоб не дорого. Нагадаю. Norco Storm 3 – близько 8000 грн. Felt Little Bastard – близько 13400 грн. Schwinn Town & Country – 6000 грн. Mifa – 8000 (8600?) грн. Це все приблизно, наскільки все пам’ятаю. Але ж і так зрозуміло, про що я 🙂

Norc’а взагалі моя гордість. Не дарма Олександра підбила її взяти. Але гордість скоріш у тому вигляді “єБайка”, котрим вона стала. Гарно виглядає, гарно везе, з електрикою і всім вийшла у смішні на той час гроші. Чи, скоріш, на нинішній час…зараз в магазині стартова ціна такого ровера та ж, що Норка вийшла з електрикою. Наче вона навіть дешевше вийшла…

Творчість проти ШІ

Зіткнувся з деякою часткою хейту щодо людей, які створюють свої роботи за допомогою ШІ і…задумався, а як я взагалі сам до цього відношусь?

Що таке творчість? У моєму розумінні творчість – це процес, під час якого ти своє бачення світу та речей втілюєш у чомусь, створеному твоїми руками чи іншими частинами тіла (опустимо абзац про генітальних художників, сьогодні не йдеться про це). У творчості ти можеш використати різні інструменти, які дозволяють тобі розкрити твою ідею. Тобто, чудово мати в наявності 5 різнокольорових ручок для малювання, але краще мати цілу палітру, яка дасть тобі більше градацій (“сірого”, ха-ха. Я знову в той же степ). Але де тут ШІ?

Сам я часто користуюсь різними фільтрами. Зокрема тими, що у камерах. Я навіть чітко розумію, що я можу в тому чи іншому вигляді отримати на тій чи іншій камері, а що ні. Для мене камери різних виробників це “різні набори фарб”, якщо так можна сказати. Я або заздалегідь знаю, який результат хочу отримати, або оцінюю виходячи з того, що маю на екрані до спуску кнопки затвора. Камери від Олімпуса мають у цьому плані “хитрий” режим, коли робиться знімок відразу з усіма можливими (або вибраними) фільтрами. Читерство, але що ж.

Чисто технічно створення контенту за допомогою використання ШІ не є створенням як таким, а здебільшого використовується первинний матеріал (що в споконвічному вигляді називається крадіжкою авторських прав, і не дарма на Девіанті є навіть пункт, який уточнює, що твої роботи не можуть бути використані в базах ШІ). Тобто, коли я створюю щось за допомогою своєї камери, нехай і з використанням фільтрів або ж з пост-обробкою в редакторі – я створюю початковий продукт. Вихідний код. Ті ж, хто може використовувати мою роботу і змінити її за допомогою ШІ є в кращому разі шахраями, у гіршому…людьми, які видають себе за тих, ким не є. Вони не є творцями, тому що суто технічно вони не беруть участь не у створенні оригіналу, не у створенні “плагіату” на тему оригіналу.

Кожен з нас може сфотографувати 151 кульбабу, розмістити ЇЇ у профілі, і вважати, що він великий фотограф. Що ж. Він зніме лише “ще одну” кульбабу, але вона все одно буде унікальною. Як і кожен із нас унікальний своїм зовнішнім виглядом, голосом, інтересами. А контент, створений за допомогою ШІ, це щось подібне до “овечки Доллі” (пошукайте в Гуглі).

Тому я не бігатиму по профілях і засуджуватиму людей за те, чим вони займаються, але й творчого підходу я в цьому, водночас, не бачу…

Впроект

Хочеться запилити якийсь проект. Але з нульовими витратами, бо зараз не дуже до того. Тож..на думку приходить, хіба що, омріяна “табуретка на колесах”. Ні, серйозно. Пара коліс з мотором від гіроборду є. Лишилось тільки зробити…

Часом в мені прокидається технологічний фєтішист. Котрому хочеться щось зробити, щоб подивитись як воно працює, щоб порадіти з того. Мабуть, саме через те тільки в мене три ровери з мотором. Але всі використовуються, тож…нічого такого. Може на Норці мотанутись у Рівне? Ну…типу “вєдьмагу”. Хоча “божможу” теж непогано звучить. Нажаль (чи на радість) Норка не для того. Як і мотор. А зношувати його “аби зносити” то дурна справа.

Три тижні живемо в режимі “наче час зупинився”. Бо ж…пишуть, питають, не беруть. Дивно. Дуже дивно. Чи то наступу всі чекають, чи фз. Розібратися б з боргами і то вже добре було б…