Реальність знайомств в Україні

Після кількох тижнів “досліджень”, я дійшов до неодностайної думки. Приблизно 4 з 5 людей на платформах шукають не взаємовідносин, а…підтримки. Так-так. Саме підтримки.

Одразу скажу, що я не проводжу експериментів над людьми чи дослідження заради досліджень. Просто я звик спостерігати за тенденціями, які відбуваються, і спостерігати за тим, як відбуваються ті чи інші речі. Тому це не означає, що це було зроблено для дослідження без згоди людей. Просто власний досвід.

Одна людина мала моральне виснаження від роботи і побуду. Як вона потім сама ж скаже – їй була потрібна сильна людина поруч, яка б могла її підтримувати. І це цілком логічно, бо ж живучи в цій реальності, на п’ятий рік війни, будь-хто потребуватиме підтримки.

Друга людина опинилась в реальності, коли її рідне місто постійно під обстрілами і вона змушена була виїхати в інше, більш безпечне місце. Нове місце, нове життя, маленька дитина. Можу посперечатись за те, що багато хто в цьому прикладі побачить саме себе. Бо, на жаль, це не поодинокі приклади людей, які змушені час від часу змінювати своє місце проживання. Не у пошуках “щасливого життя”, але у бажанні просто побути в більш захищеному просторі. Всі ці люди могли б виїхати за кордон, але вони українці – вони хочуть лишатись вдома, хоч цей “дім” і змінює свою локацію.

Ще кілька людей шукають, в першу чергу, дружнього спілкування. І, часом, саме в спілкуванні люди знаходять відлигу – в розмовах про творчість, кінематограф, спільні хобі. Але складається відчуття, що всі люди думають не про майбутнє, котре настане завтра. Вони живуть сьогоденням, намагаючись знайти “доступні джерела живлення” в інших серцях.

Реальність динамічно змінюється, ми наче ті супутники на обріті планети – рухаємось країною хто куди, шукаючи місце, де нам буде хоч трішки спокійніше. Який шанс, що два “супутника” виберуть один і той самий маршрут? Думаю, він дуже відносний. Бо зараз кожен з нас немає чіткого розуміння, що саме називати своїм домом. Для когось це інше місто, для когось інша країна. І саме тому люди шукають підтримки в комусь близькому. В рідній мові. Щоб отримати хоч якусь стабільність.

Проблема полягає в тому, що всі люди, котрі живуть в однакових умовах – так само однаково потребують цією самої підтримки, а її ресурс не безмежний. Тому ми отримуємо замкнуте коло з сподівань, які не виправдовуються. Люди росходяться в пошуках не іншої людини. Не взаємовідносин. Люди йдуть далі шукати підтримку від тих, в кого воно її ще не отримали..

Love yourself. Forgive yourself

Одна з пісень Florence + The Machine починається з цікавих рядків. Вони про те, що ти можеш кохати і пробачити когось, лише кохаючи і пробачивши себе самого. А що якщо її переінакшити? Продовжувати читання Love yourself. Forgive yourself

І про прив’язаності

Гм..наштовхнувся на досить цікавий запис. Як завжди – міряю по собі. Продовжувати читання І про прив’язаності

Чим люди дивніші тим думки димніші

В певних людях (не буду тицяти пальцем. Ото. Ото он ото. Ото про тих) є певна рандомна жорсткість. Типу ти до них нормально, але відчуваєш певний “холодок” (хотілось сказати холодець, але ніт). Одна частина тебе каже “люди бувають різні”. Інша каже “люди бувають реально прохолодні, як риса характеру”. Третя каже “тобі здалось, все не так, бо так бачиш і відчуваєш ти”.

Загалом, ти ніколи не знаєш, як воно є чи було насправді. І навіть спитав – ти не отримаєш відповіді. Тож нема чого питати.

Хтось каже що війна, люди стали дружніші, інші та й загалом. Я кажу – люди стали добрі – добріші, а говьоні – гівніше. Бо ж інакше не буває. Навіть коли навколо війна.

І от мені цікаво, а холодні люди стають холоднішими?..

Цікаво, що…

..дорослим чоловікам надурити жінок-однолітків важче, ніж тих, хто молодше, хоча б, років на 5. Також цікаво, що є вік, після котрого все змінюється. 30-35? Я б сказав, що скоріш 35-40.

Як приклад, сьогодні наткнувся на пост, де чоловік віком близько 25, повчав дівчину котрій близько 18. Він так само міг сказати дівчині, котрій 30-35, щоб вона “поспішала когось шукати”, бо “лишиться сама”.

Я ж просто процитую Кімнату Гретхен…”Самотність – це модно у цьому сезоні”